Метод аналізу конституційних явищ - система пізнання відповідного предмета наукових досліджень правил, прийомів і способів, які допомагають виявити юридичні особливості інститутів. Причини актуальності проблеми методології сучасного правознавства.
Аннотация к работе
Обґрунтування основних категорій конституційного права, виявлення їхніх складових елементів, вирішення наявних проблемних питань, повязаних із застосуванням конституційних норм, вимагає формування відповідної методології дослідження. Термін «метод» поширений у всіх юридичних науках, і загалом можна стверджувати про певну єдність у поглядах вчених-правознавців на його сутність і зміст. Зокрема, в теорії держави та права усталеним є підхід про те, що метод це визначена система приписів, принципів, вимог, що повинні орієнтувати субєкта пізнання на рішення конкретного науково-практичного завдання, на досягнення визначеного результату в певній сфері [1, с. Пархоменко найбільш прийнятною для теоретичного осмислення феномену держави та права виділяє таку структурно-ієрархічну їх побудову: загальні (філософські) методи (діалектичний та метафізичний методи); загальнонаукові методи (історичний, формально-логічний, системний, функціональний, синергетичний методи та метод структурного аналізу); приватно-наукові методи (конкретно-соціологічний, статистичний, прогностичний методи та метод моделювання); спеціальні методи (порівняльно-правовий, формально-догматичний (юридичний) методи та метод правового експерименту) [1, с. Крусян також пропонує чотирирівневу структуру: перший рівень діалектико-філософський, світоглядною основою якого є діалектика; другий спеціальний, що охоплює сутнісний, інтегративний та системний методи дослідження; третій універсальний, що складається із загальнонаукових (історико-генетичний, логічний, синергетичний, аксіологічний і приватно-науковий) та приватно-наукових (соціологічний, статистичний, порівняльно-правовий, формально-юридичний (догматичний) та прогностичний (конституційно-наукове прогнозування)) методів; четвертий практично-перетворювальний: в основі його лежить метод моделювання, за допомогою якого розробляються проекти конституційних нормативно-правових актів [3, с.