Визначення основних компонентів самотворення особистості як цілісної самоорганізованої та самодетермінованої динамічної системи. Розгляд проблеми самовдосконалення особистості як предмету наукового дослідження. Вивчення життєвих цінностей людини.
Аннотация к работе
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ САМОТВОРЕННЯ ТА САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІЗ огляду на те, що важливою метою самотворення є збереження ідентичності особистості, оскільки людина контролює зміни у часовому континуумі, який охоплює її минуле, сучасне та майбутнє як субєкта самотворення, він вважає процес самотворення самосубєктною активністю особистості, яка передбачає відносно високий рівень її розвитку, зокрема вагому представленість у її структурі таких утворень, як моральні переконання, сформованість світоглядних та інших орієнтацій - складників системи духовності, наявність структурованої «Я-концепції», розвиненість системи саморегуляції та деяких інших компонентів, що є показником достатньо високого рівня розвитку особистості. Маслоу, які розкривають нам ракурс дослідження проблеми самотворення особистості; особистість, таким чином, представляється не тільки як дещо, що перебуває у процесі розвитку, але і як субєкт, що усвідомлено прагне до саморозвитку, а особистісний спосіб буття означає не тільки і не стільки те, наскільки людина автономна, але й наскільки вона прагне до автономності і самостійності. Розглядаючи образ Я з позиції соціальних настановлень, яка передбачає три взаємоповязаних компоненти: когнітивний (знання про себе, свої можливості, Я-концепцію); емоційно-оцінний (самооцінка можливостей, прийняття чи неприйняття себе); поведінковий (готовність і здатність діяти заради мети), ми вважаємо, що у процесі самовдосконалення особистість актуалізує лише ті цінності, які відіграють у її житті важливу роль. Можна говорити, що цінності є підставою для самовдосконалення і факторами саморегуляції особистості, сприяючи появі ефективних засобів самовдосконалення. Процес становлення особистості зумовлюється трьома основними детермінантами: впливом соціального середовища, цілеспрямованим виховним впливом суспільства на особистість через соціальні інститути та свідомим, цілеспрямованим впливом людини самої на себе, тобто самовдосконаленням.Зміст шкали становить потреба у самовдосконаленні, особистісному зростанні, усвідомленому самотворенні, відкритість, інтерес до навколишнього, внутрішнього світу свого та інших людей, повнота і насиченість життя, потреба в експансії - розширенні світу, оволодінні ним. Зміст шкали становить автономність, позитивне самосприйняття, сила, зрілість Я, визначеність у цілях, активні життєві стратегії (пошукова активність, самовдосконалення), сприйнятливість (толерантність) до нового. Зміст шкали стали становить самопізнання (прагнення до автентичності), самоаналіз (рефлексія), усвідомлення розбіжності між реальним і бажаним Я, чутливість до зворотного звязку, здатність до саморегуляції й самотворення. Яблонська), спрямована на зясування розуміння досліджуваними сутності самовдосконалення, оцінки його результативності, визначення індивідуальних особливостей процесу самовдосконалення, в якій враховувались індивідуально-психологічні параметри особистості (особливості Я-образу, самоставлення, саморегуляції, ціннісних орієнтацій, характерологічні особливості та рівень домагань).