Дослідження досвіду організації реабілітаційної роботи з соціально дезадаптованими підлітками на різних етапах розвитку теорії та історії педагогіки. Визначення психофізіологічних та соціально-педагогічних особливостей проявів дезадаптації в підлітків.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Теоретико-методичні основи реабілітаційної роботи з соціально дезадаптованими підлітками в умовах індустріального регіонуРоботу виконано в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. Науковий консультант: заслужений діяч науки і техніки України, доктор педагогічних наук, професор Харченко Сергій Якович, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи. доктор педагогічних наук, професор Міщик Людмила Іванівна, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, завідувач кафедри загальної та соціальної педагогіки; Захист відбудеться 22 жовтня 2010 року о 10.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.03 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м.Реалії сучасного українського соціуму свідчать, що в духовному розвитку соціально дезадаптованих підлітків спостерігається розпливчастість життєвих цілей, девальвація загальнолюдських і культурно-національних цінностей, для значної частини дітей цієї категорії властиві стан соціальної інфантильності, неадекватна самооцінка, низькі культура спілкування й адаптованість до навчально-виховних колективів; нерозвязані в сензитивному віці проблеми формування елементарної грамотності, загальнокультурної інформованості призводять до гальмівних явищ у розвитку особистості, збалансованості її потреб із соціальними вимогами і ціннісними установками суспільства і, відповідно, до незадоволення життям, відторгнення від соціуму, культури, самої себе і, тим самим, від майбутнього. В індустріальному регіоні падіння виробництва, поява безробіття призводять до збільшення кількості малозабезпечених та неблагополучних сімей, наслідком чого стає збільшення числа соціально дезадаптованих підлітків; у суспільстві спостерігається ускладнення в самоідентифікації і саморегуляції підлітків, дезадаптація їхньої особистості, зростання числа наркоманів, самовбивць, злочинців, осіб, віднесених суспільством до числа маргіналів; епоха техногенної цивілізації призвела до того, що число підлітків-маргіналів зростає темпами більш різкими, ніж удосконалення педагогічних технологій, способів і засобів виховання цієї категорії дітей; система педагогічної та реабілітаційної роботи із соціально дезадаптованими підлітками недостатньо відпрацьована. Сьогодення вимагає створення концепції та моделі реабілітаційної роботи із соціально дезадаптованими підлітками; застосування прогресивних підходів щодо організації роботи з дезадаптованими підлітками, пошуку оптимальних шляхів, форм і методів взаємодії навчально-виховних закладів, реабілітаційних центрів, центрів соціальних служб для молоді, громадських організацій, благодійних фондів, здатних здійснити підтримку і сприяти розвитку всіх напрямів теорії і практики реабілітаційної роботи. Під теоретичними основами реабілітаційної роботи з соціально дезадаптованими підлітками в умовах індустріального регіону ми розуміємо методологічні, загальнонаукові, соціально-педагогічні підходи, теорії, концепції про реабілітаційну роботу як вид соціально-педагогічної діяльності, її структуру, принципи, напрямки, зміст, умови здійснення, що виявлені в процесі розробки моделі системи реабілітаційної роботи з соціально дезадаптованими підлітками, а під методичними основами - сукупність технологічних та організаційних підходів до здійснення реабілітаційної роботи з соціально дезадаптованими підлітками в умовах індустріального регіону. В основу шостої концептуальної ідеї покладено визначення ролі реабілітаційних центрів у розвязанні проблеми навчання, виховання, реабілітації, захисту прав та інтересів соціально дезадаптованих підлітків, бо завдяки концентрації в реабілітаційному центрі засобів і ресурсів (кадрових, наукових, методичних, матеріальних, інформаційних й ін.) можна швидко й ефективно проводити психолого-педагогічну діагностику дезадаптованих підлітків, усувати наслідки соціальної дезадаптації, оздоровлювати вихованців, організувати комплекс соціальних і реабілітаційних заходів, здійснювати науково-методичне керівництво і надавати допомогу педагогічним колективам інших освітніх і виховних закладів щодо здійснення ними реабілітаційних функцій.У першому розділі - „Теоретичні аспекти проблеми реабілітації соціально дезадаптованих підлітків” - проаналізовано організацію реабілітаційної роботи із соціально дезадаптованими підлітками як педагогічну проблему; визначено сутність реабілітації соціально дезадаптованої особистості як виду соціально-педагогічної діяльності та розкрито причини і прояви соціальної дезадаптації в сучасних підлітків.