Розгляд ТВП як спеціальної теорії перекладознавства як узагальненої й структурованої сукупності наукових фактів, теоретичних суджень, інтегрованих у єдину систему за допомогою термінологічно визначених і упорядкованих одиниць категоріального апарата.
Аннотация к работе
Теоретико-концептуальні основи військового перекладуСеред спеціальних теорій перекладознавчої науки відсутня науково-обґрунтована теорія військового перекладу (ТВП), яка має базуватися на наукознавчих, мовознавчих і перекладознавчих засадах, відповідати методологічним і кваліфікаційним критеріям наукознавства, мати власний обєкт, предмет і завдання дослідження, теоретичні моделі, поняттєво-категоріальний апарат. переклад судження військовий ТВП як спеціальна теорія перекладознавства представляє собою узагальнену, структуровану й упорядковану сукупність наукових фактів, теоретичних суджень, гіпотез і методологічних положень, інтегрованих у єдину систему за допомогою термінологічно визначених і упорядкованих одиниць поняттєво-категоріального апарата ТВП, що розкривають завдання й специфіку службової діяльності військового перекладача. Среди специальных теорий переводоведческой науки отсутствует научно обоснованная теория военного перевода (ТВП), которая должна основываться на науковедческих, языковедческих и переводоведческих началах, отвечать принятым методологическим и квалификационным критериям науковедения, иметь собственный объект, предмет и задачи исследования, теоретические модели, понятийно-категориальный аппарат. ТВП как специальная теория переводоведения представляет собой обобщенную, структурированную и упорядоченную совокупность научных фактов, теоретических суждений, гипотез и методологических положений, интегрированных в единую систему с помощью терминологически выверенных и упорядоченных единиц понятийно-категориального аппарата ТВП, раскрывающих задачи и специфику служебной деятельности военного переводчика.Стрелковського «Теорія і практика військового перекладу» [15], що вважається «класичною» науковою працею з ТВП серед військових перекладачів. Слід зазначити, що дослідження з ВП зовсім не згадуються у світових (європейських, американських, азійських, африканських) перекладознавчих працях, що не дивно, оскільки навіть в таких авторитетних перекладознавчих джерелах як «Рутледжська енциклопедія перекладознавства» (у першому виданні 1998 року [37] і другому - 2011 [38]), чотиритомний «Довідник з перекладознавства» видавництва Бенджамін з 2010-2013 років [39-42], «Довідник з перекладознавства» видавництва Оксфорд 2011 року [43] ми не знайдемо не те що окремої статті, присвяченої ВП, а навіть і самої згадки про поняття (категорію, термін) «військовий переклад». Для документального підтвердження теоретичних гіпотез і висновків використано паперову та електронну бази нормативно-правових документів ВІКНУ за 1998-2016 роки(звіти про роботу державних екзаменаційних комісій, накази начальника ВІКНУ, матеріали вченої та методичної рад, підсумкові річні та тематичні звіти, матеріали опитувань, анкетувань, офіційні відгуки з військ на військових перекладачів). Випускники опанували прийоми та техніку послідовного перекладу (переклад на слух, двосторонній переклад), здійснювали зорово-усний переклад (з аркушу), володіли методикою перекладу та редагування письмових текстів різних жанрів і стилів, уміли укладати глосарії та словники, складати різні види інформаційно - звітних документів, організовувати та особисто проводити заняття з іноземної мови, готувати анотації, реферати, огляди інформаційних джерел, складати офіційні документи українською та іноземною мовами з використанням технічних засобів у відповідності з діючими правилами та нормами діловодства, керувати особовим складом тощо [25, с. 220], де вона «являє собою своєрідну конкретно-жанрову маніфестацію функціонально-прагматичної концепції перекладу, ... автор уводить основні поняття теорії військового перекладу (інформація й повідомлення, переклад і транслят, інваріант повідомлення й інваріант перекладу, зміст вислову, комунікативне завдання тощо), пропонує функціонально-семантичну модель діяльності військового перекладача, дає детальну класифікацію жанрів військових текстів, описує види діяльності військового перекладача, розкриває проблеми перекладу військової термінології, розшифрування військових скорочень і роботу зі словниками й довідниками» [11, с.