Аналіз проблеми психічної регуляції та саморегуляції. Дослідження усвідомленої саморегуляції діяльності як системи. Різнобічне вивчення ізольованих процесів регуляції: орієнтування суб"єкта в умовах діяльності та закономірностей його аналізу і контролю.
Аннотация к работе
Теоретичний та експериментальний підходи до вивчення психічної регуляції і саморегуляціїThe meanings of the concepts of regulation, mental regulation, and self-regulation are defined. It is theoretically determined that the study of the conscious self-regulation as a versatile system is to be preceded by the study of isolated regulatory processes, including orientation of the individual in terms of the activities and patterns of his/her analysis and monitoring of the self-regulation conditions in line with the concept of step by step formation of mental actions; psychological characteristics of the internal action plan as a development factor in regulatory processes; generalization and reflexive theoretical understanding of the tasks performed in the development of thinking as a self-regulating system; the role of self-esteem as a self-regulatory mechanism for the students’ progress in personality development; the role of motivation to improve the educational activities; and the influence of a persons personal identity as concerns determination and orientation of his/her development. Key words: mental regulation, volitional regulation, self-regulation, activities, behavior, self-esteem, willpower, volitional characteristics. Теоретично встановлено, що дослідженням усвідомленої саморегуляції діяльності як системи передувало різнобічне вивчення ізольованих процесів регуляції: орієнтування субєкта в умовах діяльності та закономірностей його аналізу і контролю як умов саморегуляції в руслі концепції поетапного формування розумових дій; психологічних особливостей внутрішнього плану дій як чинника розвитку регулятивних процесів; ролі узагальнень і рефлексивно-теоретичного осмислення виконуваних завдань у розвитку мислення як саморегулюючої системи; ролі самооцінки як механізму саморегуляції у становленні діяльності учнів у розвитку особистості; ролі мотивації в удосконаленні навчальної діяльності; впливу самосвідомості у визначенні спрямованості діяльності та в її розвитку. З іншого боку, всі ці дослідження виявляються розрізненими, не мають єдиного підходу до визначення психічної регуляції і повязаних із нею психологічних феноменів, відсутня єдність і у виділенні тієї реальності, яка позначається терміном «психічна регуляція», практично не відрефлексовані ті ситуації, в рамках яких проявляється психічна регуляція.