Основні напрямки психологічного вивчення дитячо-батьківських відносин у зарубіжній психології. Емоційний, когнітивний (оціночний) і поведінковий компоненти батьківського ставлення. Материнське ставлення до дитини з розладами аутистичного спектру.
Аннотация к работе
Теоретичний підхід до вивчення батьківського ставлення в сімях, що виховують аутичну дитинуНезважаючи на недостатність теоретичних та прикладних досліджень дитячо-батьківських відносин в сімях, що виховують аутичну дитину, існують роботи вітчизняних та зарубіжних вчених, які спрямовують свою увагу на матерів, певною мірою ігноруючи роль батька. Емоційний компонент батьківського ставлення характеризує ступінь прийняття або відхилення дитини батьками, а також переживання матері і батька в процесі взаємодії з дитиною, емоційне ставлення до власної соціальної ролі. Материнське ставлення до дитини є складним утворенням, воно визначається психологічними та соціальними факторами, що включають в себе сімейну модель материнства; культурний і соціальний статус жінки; розуміння материнства в звязку з подружжям і статевою сферою; мотивацію народження дитини; психологічну готовність до материнства і стан під час вагітності; взаємодію з власною дитиною і задоволеність материнством; рівень емоційного благополуччя дитини [15]. Факторами, що сприяють формування батьківського ставлення є: стать і вік дитини (більша схильність батька до дитини своєї статі); особливості розвитку і поведінки дитини; ранній дитячий досвід батька; відносини чоловіка з дружиною і сімейний мікроклімат; батьківська мотивація і система цінностей, повязаних з батьківством; психологічна готовність до батьківства [1, 16]. Проте, є дані, що дитина з обмеженими можливостями життєдіяльності може мати позитивний вплив на сімю з точки зору особистісного зростання подружжя, розвитку толерантності та співпраці [18].Актуальність вивчення даного питання визначається статистичними даними, що свідчать про тенденцію збільшення чисельності таких дітей, труднощами організації корекційно-діагностичної роботи з ними, складністю дитячо-батьківських відносин. Теоретичний аналіз літературних джерел показав, що існують загальні особливості батьківського ставлення до дітей з відхиленнями в психічному розвитку: тенденція до емоційного відштовхування дитини і неприйняття її індивідуальних особливостей, схильність до неадекватної оцінки здібностей, різні типи порушень процесу сімейного виховання.