Історія соціал-демократії в Росії. Інтернаціональні та національні соціал-демократичні партії. "Національне питання" в програмі Російської соціал-демократичної робітничої партії. Політика більшовиків у добу революції та громадянської війни 1917-1921 рр.
Аннотация к работе
Теоретичне осмислення феномену російського марксизму (до 100-річчя більшовицького перевороту)Вони вважали, що захищати інтереси пролетаріату краще у великих державах і виступали проти існування національних марксистських партій, які відстоювали право націй на самовизначення, досягаючи національно-територіальної або національно-персональної автономії, чи добивались незалежності. Окрім того, автор назвав ще декілька організацій, які, на його думку, перебували на роздоріжжі між соціал-демократією та іншими «менш визначеними у класовому відношенні» політичними партіями» - Вірменська національно-революційна партія «Гнчак», Польська партія соціалістична та Польська партія соціалістична «Пролетаріат» [16, с. Смірнової, присвяченої діяльності національних соціал-демократичних партій, зазначається, що «насправді російські національно-партійні рухи соціал-демократичного напряму представляли різноманітні варіанти вирішення проблеми «націоналізму» і «інтернаціоналізму», що було реалізовано в їх програмних документах і практичній діяльності» [28, с. Проведення централістичної лінії у розбудові РСДРП, з акцентом на інтернаціоналістському характері партії та при недооцінці значення розвязання національного питання на практиці перетворювалося в боротьбу російської соціал-демократії з уявним «опортунізмом» і «націоналізмом» національних марксистських партій. Леніна «Що робити?», в якій у концентрованому вигляді представлено його погляди на організаційне питання: «І от я тверджу: 1) що ні один революційний рух не може бути міцний без стійкої і зберігаючої наступництво організації керівників; 2) що, чим ширша стихійно втягувана в боротьбу маса, яка становить базис руху і бере участь в ньому, тим настійніша необхідність в такій організації і тим міцнішою повинна бути ця організація (бо тим легше всяким демагогам повести за собою нерозвинені верстви маси); 3) що така організація повинна складатися головним чином з людей, які професіонально займаються революційною діяльністю; 4) що в самодержавній країні, чим більше ми звузимо склад членів такої організації до участі в ній таких тільки членів, які професіонально займаються революційною діяльністю і здобули професіональну підготовку в умінні боротися з політичною поліцією, тим важче буде «виловити» таку організацію, і - 5) - тим ширший буде склад осіб і з робітничого класу і з інших класів суспільства, які матимуть можливість брати участь в русі і активно працювати в ньому» [12, с.