Теоретичне обґрунтування та розробка методів підвищення ефективності біотехнології відтворення великої рогатої худоби - Автореферат

бесплатно 0
4.5 223
Оцінка впливу морфофункціонального стану жовтого тіла на вихід придатних до пересадження ембріонів та рівень їх приживлюваності у реципієнтів. Дослідження впливу інтенсивності росту та генотипу телиць-реципієнтів на приживлюваність у них ембріонів.


Аннотация к работе
Білоцерківський державний аграрний університет Теоретичне обґрунтування та розробка методів підвищення ефективності біотехнології відтворення великої рогатої худоби Захист відбудеться "__7__" жовтня 1999 року о _10_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д27.821.01 в Білоцерківському державному аграрному університеті за адресою: 256400, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету.Інтенсифікацію тваринницької галузі, особливо скотарства, в значній мірі зумовило запровадження в практику біотехнологічних методів відтворення - штучного осіменіння, трансплантації ембріонів і інших, в теорію та практику яких великий внесок зробили багато вітчизняних та зарубіжних вчених (И.И.Иванов, 1906; И.И.Соколовская, 1947; І.В.Смірнов, 1949; А.П.Студенцов, 1953, 1961; В.К.Милованов, 1962; Д.Д.Логвинов, 1962; Г.В.Звєрєва і співавт.,1961, 1976; K.J.Betteridge et al., 1974; J.Hahn et al., 1976, І.І.Розгоні, 1977; Ф.І.Осташко, 1978, 1995; H.S.Schneider et al., 1980; Г.О. Ефективність трансплантації ембріонів як методу інтенсивного розмноження цінних материнських генотипів, в першу чергу, залежить від біологічної повноцінності ембріона, морфофізіологічного стану організму реципієнтів та донорів у цілому, їх репродуктивних органів зокрема. Але зовсім недостаньо вивчено приживлюваність ембріонів залежно від генотипів як донора, так і реципієнта, обмінних процесів, природної резистентності, інтенсивності росту організму самки та морфологічного стану жовтого тіла (ж. т. Теоретичний пошук недорогих та ефективних біологічно активних речовин, які б займали важливе місце в обмінних процесах, повязаних з регуляцією відтворної функції, зумовив створення препарату "Глютам", дослідженням його впливу на приживлюваність ембріонів у реципієнтів і вихід придатних зародків у донорів, вивченню впливу на морфобіохімічний стан статевої системи і організму тварини. Дослідити вплив інтенсивності росту та генотипу (за поліморфними білками крові) телицьреципієнтів на приживлюваність у них ембріонів; розробити спосіб відбору тварин для трансплантації.Суперовуляцію у донорів стимулювали ФСГ за чотириденною схемою в сумарній дозі - 50 мг, починаючи обробку на 10-й день с. ц. після виявлення та морфологічної оцінки методом ректальних досліджень ж. т.. Звязок метаболічного профілю донорів з рівнем у них суперовуляції вивчали в пробах крові, які брали вранці до введення першої інєкції ФСГ (10-й день с. ц.) та після закінчення гормональної обробки (14-й або 0-й день с. ц.). У сироватці крові донорів, визначали вміст: глюкози - за кольоровою реакцією з ортотолуїдином; загального білка - рефрактометрично; фракції білка - нефелометрично; сечовини - за кольоровою реакцією з діа-цетилмонооксимом ; загальних ліпідів - за допомогою стандартного набору реактивів фірми "Лахема" (Прага); каротину - за Карр-Прайсом, бактерицидну активність крові (БАК) за ростом культури кишкової палички; в плазмі крові телиць-донорів у передовуляційний період через 18 годин після введення клопростенолу впродовж 36 годин з інтервалом у 2 години - радіоімунологічно концентрацію ЛГ, використовуючи тест подвійного антитіла ЛГ великої рогатої худоби за Stupnicki and Madej (1976). Перша - "Глютам" в дозі 125 мл інєктувався інтравенозно чотирикратно вранці одночасно з інєкцією ФСГ; друга - I дослідній групі - 140 мл препарату 4%-вої концентрації вводили інравенозно двічі, ІІ групі ту ж дозу двічі при синхронізації с. ц. і двічі вранці одночасно з інєкцією ФСГ; третя - I дослідна група - 140 мл препарату 4%-ної концентрації вводили двічі інтравенозно; II групі - двічі 60 мл 9%-ної концентрації підшкірно в ділянці каудального краю шиї одночасно з інєкцією ФСГ. Проби крові відбирали вранці з яремної вени у кінці зрівняльного періоду та перед пересадженням ембріонів на 6-7-й день с. ц., визначали ті ж показники, що й в донорів, а також вміст: холестерину - методом Ілька за допомогою стандартного набору реактивів (Україна); нітритів та нітратів - фотоелектроколометрично; мікроелементів - на атомно-абсорбційному спектрофотометрі; неорганічного фосфору - за допомогою набору реактивів фірми "Лахема" (Прага); вільних амінокислот - на амінокислотному аналізаторі ААА-339 М, лізоцимну активність крові (ЛАК) - фотоелектро-колометричним методом у модифікації відділу зоогігієни УНДІЕВ; активність ферментів АСАТ та АЛАТ - методом Райтмана-Френкеля за допомогою стандартного набору реактивів (Україна); в плазмі концентрацію прогестерону та 17b-естрадіолу - імуноферментним методом за допомогою тест систем Віо Rad на приладі Labsystems Multiskan (Фінляндія); біологічно активного ЛГ - методом Baraghini M.F. et al.Реципієнтів, у яких яєчник був збльшений але ж. т. не виходило над його поверхнею (внутршн), оцнювали як умовно (±) придатних для пересадження ембронв, якщо ж. т.
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?