Дослідження основних підходів до тлумачення поняття "іноземні інвестиції". Аналіз юридичної літератури, законодавства України й міжнародно-правових норм. Авторське розуміння та трактування поняття. Елементи правової категорії "іноземні інвестиції".
Аннотация к работе
Теоретичні засади трактування поняття "іноземні інвестиції" У статті проведено дослідження основних підходів до тлумачення поняття "іноземні інвестиції". Проаналізовано юридичну літературу, законодавство України й міжнародно-правові норми.Зазначимо, що поняття "іноземна інвестиції" є похідним від "інвестиції", ці поняття використовуються в низці галузей законодавства, тобто є міжгалузевими. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 року [2] вказує, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в обєкти підприємницької й інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект (ст.1), проте зазначений закон не закріплює поняття "іноземні інвестиції". З метою успішної діяльності іноземних інвесторів предмет регулювання повинен бути однозначно визначеним, тому необхідним є формування понятійної бази іноземного інвестування, однак до цього часу ні в українській, ні в зарубіжній правовій науці не сформовано єдиного поняття "іноземна інвестиція" та інших повязаних із ним правових категорій. Аналогічно Закон Російської Федерації "Про іноземні інвестиції в РСФСР" іноземними інвестиціями називає всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються іноземними інвесторами в обєкти підприємницької та інших видів діяльності з метою одержання прибутку (доходу) [6, с.185]. Інвестиції в рамках НАФТА включають прямі іноземні інвестиції, портфельні інвестиції (емісійні цінні папери), партнерство й інші інтереси, матеріальне та нематеріальне майно, придбане в очікуванні економічної вигоди; боргові цінні папери підприємства в разі, якщо підприємство є афілійованою особою інвестора або первинний строк погашення боргового цінного папера не менший ніж три роки, за винятком боргових цінних паперів, незалежно від строку погашення, державного підприємства; позику підприємству в разі, якщо підприємство є афілійованою особою інвестора або первинний строк погашення позики не менший ніж три роки, за винятком позики, незалежно від строку погашення, державному підприємству; право щодо підприємства, яке дозволяє його власнику брати участь у розподілі доходів підприємства; право щодо підприємства, яке дозволяє його власнику брати участь у розподілі активів підприємства під час його ліквідації; права, що виникають із вкладення капіталу або інших ресурсів на території договірної сторони в господарську діяльність на такій території, зокрема на підставі контрактів, що передбачають перебування майна інвестора на території договірної сторони, включаючи пусконалагоджувальні, будівельні або концесійні контракти, а також контракти, де винагорода суттєво залежить від виробництва, доходу або прибутків підприємства [9].