Характеристика процесу прийняття політичного рішення і умов в яких він може протікати. Процес їх класифікації на п"ять типів: закони й постанови, рішення місцевих органів влади, громадян та вищих органів політичних партій. Технологія підготовки рішень.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Реферат на тему: «Теоретичні засади підготовки, прийняття та реалізація політичних рішень»Мета даної дипломної роботи полягає в спробі розібратися в складному процесі підготовки, прийняття, реалізації політичних рішень, а також розглянути численні умови і фактори, що впливають на цей процес, вплив самих рішень на життя суспільства. Рішення може вплинути на майбутній стан як обєкта управління, так і самих приймаючих це рішення. Більш того оскільки в суспільстві, як правило, не існує якоїсь однієї групи, здатної цілком і повністю контролювати прийняття рішень, то цей процес завжди являє собою компроміс або примирення протидіючих вартостей, що тільки посилює роль субєктивізму в цій справі. Загалом у цьому процесі можна виділити чотири стадії: 1) постановка або виявлення соціальної проблеми, яка потребує свого вирішення; 2) формулювання можливих альтернатив вирішення проблеми; 3) обговорення, або порівняльний аналіз, наявних альтернативних рішень; 4) прийняття рішення, т. е . вибір оптимальної альтернативи як плану дій. Тому специфіка політичних процесів у даному випадку буде залежати від того, чи розрізняє керівництво держави політичні цілі всієї суспільної системи та її окремих ланок; здійснюється при прийнятті рішень попередній аналіз ситуації групами експертів або ж лідери орієнтуються на власні знання, досвід, інтуїцію; чи визначається завчасно правлячими колами те коло проблем, яке може вимагати політичного регулювання; чи ведеться опрацювання альтернативних варіантів і сценаріїв розвитку подій; наскільки раціонально оцінюються можливі вигоди й затрати від реалізації кожного варіанту прийнятих рішень; наскільки інтенсивно відбувається збір даних про реалізацію цілей, чи проміжні результати та оперативно вносяться корективи в рішення, які виявили розходження цілей і засобів їх досягнення; оцінюються і якщо оцінюються, то як саме, стимули, пропоновані для масової поведінки; опрацьовується процес реалізації програм по стадіях (попередня інформація, реклама, усунення контрпропаганди та далі); чи існують плани на випадок невдалих дій уряду, здатні допомогти йому зберегти своє обличчя й не викликати дестабілізацію влади; здатне керівництво швидко перейти на резервну систему прийняття рішень при зміні ситуації і так далі.