Місце вербальної інформації в інформаційних потоках, які супроводжують процес розслідування злочинів. Розробка практичних рекомендацій відносно отримання та використання вербальної інформації в ході проведення окремих слідчих дій та їх ефективність.
Аннотация к работе
Теоретичні засади отримання вербальної інформації у кримінальному процесі УкраїниЗ огляду на це, згідно з вимогами Конституції України, назріла проблема реформування й оновлення кримінально-процесуального законодавства, а саме в частині діяльності органів досудового розслідування щодо проведення слідчих дій, пов?язаних з отриманням вербальної інформації, зокрема, встановлення такого порядку її отримання, який би відповідав принципам демократичних країн світу та спирався на історичні особливості та національні традиції українського народу. Практика показує, що особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, зазвичай, використовує під час слідства особливий психологічний та тактичний захист, який покликаний забезпечити збереження від розголошення нею інформації: і про факт особистої причетності до події, і про факт приховування нею цієї причетності. Тож усе більшого значення набувають такі методи отримання вербальної інформації, які ґрунтуються не тільки на вивченні внутрішніх та зовнішніх психофізіологічних та інших властивостей учасників розслідування, а також і на встановленні психологічних характеристик особи, які впливають на формування вербальної інформації. Це стосується насамперед сучасного розуміння вербальної інформації та її значення в процесі професійного спілкування слідчого, психологічних основ отримання вербальної інформації, розвязання питань щодо доцільності і можливості використання досягнень науково-технічного прогресу у процесі отримання вербальної інформації та визначення правових підстав такого застосування, змісту вербальних слідчих дій як засобу отримання інформації, змісту доказування з використанням показань, отриманих в процесі проведення цих слідчих дій. Так, метод системного аналізу дав можливість проаналізувати фундаментальні положення сучасної теорії кримінального процесу, основоположні законодавчі та нормативні акти України - Конституцію України та закони України, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань отримання вербальної інформації в кримінальному процесі; формально-юридичний - застосовувався при співставленні норм чинного КПК України та проекту цього Кодексу, обґрунтуванні висновків і пропозицій щодо їх доповнення чи уточнення; порівняльно-правовий - для аналізу та порівняння національного та іноземного кримінально-процесуального законодавства; системно-структурний та формально-логічний - при вивченні сутності інформації та формуванні її поняття, що відповідало б сучасному стану боротьби зі злочинністю.На основі аналізу сучасних різновидів визначень інформації в працях процесуалістів і криміналістів, дисертантка доходить висновку, що інформація, яка відноситься до розкриття і розслідування злочину є криміналістичною. Ця інформація може бути отримана слідчими або дізнавачами за двома напрямками: по-перше, з показань осіб, які є учасниками процесу розслідування (свідків, потерпілих, підозрюваних тощо) і, по-друге, інформація, виявлена із матеріальних носіїв. 1) У психології спілкування найчастіше характеризується як складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, породжуваний потребами спільної діяльності й такий, що включає в себе обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії, сприйняття і розуміння іншої людини, або як здійснювана знаковими засобами взаємодія суб?єктів, викликана потребами спільної діяльності і спрямована на значиму зміну в стані, поведінці й індивідуально-значеннєвих утвореннях партнера (Г.М. В роботі розглядаються наступні компоненти тактико-комунікативної компетентності слідчого: психічні якості слідчого, які корелюються зі слідчою діяльністю; знання специфічних особливостей слідчої діяльності; здатність встановлювати і підтримувати з особами, які залучені до розслідування, психологічний контакт і позитивні міжособистісні відносини; уміння використовувати при спілкуванні всі його види (імперативний, маніпулятивний, гуманістичний) і спілкуватися за суб?єкт-суб?єктною і суб?єкт-об?єктною схемою, а також використовувати усі види вербальних засобів комунікації; уміння уникати і переборювати при спілкуванні комунікативні бар?єри (соціальні, психологічні, культурні); уміння переборювати (уникати) при спілкуванні конфлікти; здатність адекватно вибирати і уміло використовувати при отриманні вербальної інформації допустимі тактичні прийоми, засоби, методи, комбінації і з їх допомогою робити ефективний допустимий психологічний вплив на вищевказаних осіб з метою отримання інформації. Розділ третій - «Організаційні основи отримання вербальної інформації» складається з двох підрозділів, у яких акцентується увага на встановленні психологічного контакту при отриманні вербальної інформації, запропоновані тактичні прийоми, які сприяють встановленню цього контакту та методи психологічного впливу на особу при отриманні вербальної інформації, традиційні та нетрадиційні способи отримання такої інформації.