Аналіз теоретичних засад інтеграції української банківської системи до європейського валютного простору. Шляхи підвищення конкурентноспроможності національної банківської системи України. Дослідження повної лібералізації ринку банківських послуг.
Аннотация к работе
Полтавський університет споживчої кооперації УкраїниПри порівнянні статутного, залученого або бідь-якого капіталу українських банків можно переконатися, що їх капітал вимірюється десятками або сотнями міліонів доларів, у той же час коли капіталу європейських, американських або японських банків вимірюються як мінімум десятками або сотнями міліардів євро і більше. Науковці, банкіри, політики, клієнти банків та пересічні громадяни повністю усвідомлюють факт неконкурентноздатності вітчизняної банковської системи без її підтримки з боку держави [6]. До таких перетворень можно віднести політику Національного банку спрямовану на підвищення власного капіталу банків, заохочення створення банківських філій за кордоном, інтенсифікацію моніторінга банків, розширення асортимент банківських продуктів, оптимізацію золотовалютного запасу країни, удосконалення системи розрахунків клієнтів банків при здійсненні міжнародних операцій тощо. Відмова від інтеграції банківської системи України до світової, створення власної системи не схожої на закордонні аналоги, тобто свій особистий шлях по аналогії з Кітаєм та окремими арабськими країнами, або навіть створення абсолютно не схожої ні на кого власної банківської системи, що забезпечить ефективне функціонування національної економіки при адекватності взаємостосунків з міжнародними банківськими та платіжними системами, світовими фінансовими установами. По-перше, маштабні реформи банківської ситеми в умовах існуючої політичної нестабільності та загострення боротьби між різними гілками влади можуть привести до втрати довіри певного значного кола вкладників та втрати системою суттєвого обсягу ресурсів, у той час коли реформи потрібні для збільшення капіталу банків, відкриттю закордонних філій тощо.