Суть макроекономічних показників в системі національних рахунків. Вивчення товарного та грошового ринків. Сутність та види інфляції. Функції споживання з урахуванням фактора часу. Роль інвестицій в економіці. Цілі та інструменти монетарної політики.
Аннотация к работе
Державний вищий навчальний заклад «Запорізький національний університет»У процесі вивчення макроекономіки студенти набувають теоретичних знань та найпростіші практичні навички з питань функціонування національної економіки в умовах ринкових відносин. При цьому в центрі уваги причинно-наслідкові звязки в економіці, що знаходять своє відображення через такі категорії як сукупний попит і сукупна пропозиція, інфляція, сукупні внутрішній продукт, зайнятість і безробіття, державний бюджет, платіжний баланс, валютний курс тощо. Курс з «Макроекономіки» охоплює 16 тем складається з двох навчальних модулів: «Макроекономіка і макроекономічні показники. За підсумками вивчення курсу студенти повинні: знати: роль макроекономічної науки в суспільстві, її обєкт, предмет та метод дослідження; основні положення макроекономічних теорій, на які спирається сучасна макроекономічна наука та господарська практика; систему основних макроекономічних показників та індикаторів макроекономічної нестабільності; базові моделі макроекономічної рівноваги; механізми окремих складових макроекономічної політики; фактори та основи моделювання економічного зростання. вміти: обчислювати основні макроекономічні показники функціонування економіки; аналізувати базові моделі макроекономічної рівноваги в умовах закритої та відкритої економіки; визначати чинники макроекономічної нестабільності та форми її прояву; використовувати макроекономічні моделі для аналізу наслідків впливу держави на економіку; застосовувати методологічні засади макроекономічного аналізу у своїй практичній роботі.Макроекономіка (від грец. macros - великий і економіка) - одна із складових частин економічної теорії, що вивчає поведінку економіки як єдиного цілого з точки зору забезпечення умов стійкого економічного зростання, повної зайнятості ресурсів і мінімального рівня інфляції. Першою вдалою спробою опису макроекономічних досліджень вважається „Економічна таблиця” Франсуа Кене 1785 року, в якій він розглянув рух суспільного продукту з єдиної народногосподарської точки зору. В 19 ст. зявились схеми простого та розширеного відтворення Карла Маркса та теорія загальної економічної рівноваги Л. Вальраса. Вихід його праці „Загальна теорія зайнятості відсотків і грошей” (1936) за одностайною думкою майже всіх західних економістів означав революцію в економічній теорії, і саме вона поклала початок макроекономічному аналізу. Відмінність полягає в тому, мікроекономіка вивчає індивідуальні рішення фірм і домогосподарств в процесі їх функціонування на окремому ринку, а макроекономіка розглядає поведінку всіх економічних субєктів, що утворюють в сукупності економіку, не деталізуючи поведінку окремих субєктів.Вони різняться формою власності на матеріальні ресурси і механізмами регулювання економіки. ДГ відіграють подвійну роль в економіці: як постачальники всіх економічних ресурсів (факторів виробництва) і одночасно, як основа видаткової (витратної) групи в національному господарстві. Держава виробляє суспільні блага для задоволення потреб споживачів, забезпечує безпеку, соціальний захист, розвиток науки і культури і т.д. В результаті взаємодії між макроекономічними субєктами в економіці формуються стійкі грошові потоки, які в сукупності утворюють народно-господарький оборот доходів і видатків. 1.1) включає в себе лише дві категорії агентів: ДГ і фірми - і не передбачає державне втручання в економіку, а також будь-яких звязків із зовнішнім світом.Макроекономіка використовує як загальнонаукові, так і специфічні методи досліджень. В кожній моделі виділяють два типи змінних - екзогенні (зовнішні), які задаються до побудови, та ендогенні (внутрішні), величина яких встановлюється в результаті розвязування моделі. Модель показує, як зміна однієї із екзогенних величин впливає на ендогенні показники, тобто ті, що пояснюються в моделі. Створити модель - це означає знайти функцію, яка повязує ендогенні та екзогенні параметри. Так, інвестиції в економіку - це потік, а наявний капітал - запас; бюджетний дефіцит - потік, майно споживача - запас; кількість осіб, що втратили роботу - потік, кількість безробітних - запас.Макроекономіка використовує агреговані, тобто сукупні економічні показники, які не рідко називають національними рахунками. Система національних рахунків (СНР) - сукупність взаємоповязаних показників і класифікацій, що їх використовують для опису та аналізу результатів економічного розвитку країни.СНР спирається на низку макроекономічних показників, з допомогою яких вимірюються результати функціонування національної економіки. ВВП (валовий внутрішній продукт) - ринкова вартість кінцевої продукції, виготовленої на території даної країни за певний період незалежно від того, знаходяться фактори виробництва у власності громадян даної країни чи належать іноземцям. Кінцевими товарами та послугами є ті з них, які купуються протягом року для кінцевого споживання і не використовуються з метою проміжного споживання, тобто у виробництві інших товарів та послуг.
План
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА
МОДУЛЬ 1. «МАКРОЕКОНОМІКА І МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ. ТЕОРІЯ ЕФЕКТИВНОГО ПОПИТУ І МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА»
ТЕМА 1. МАКРОЕКОНОМІКА ЯК НАУКА
1.1 Місце макроекономіки в системі макроекономічних наук
1.2 Обєкт і предмет макроекономіки
1.3 Методологія макроекономіки
1.4 Основні функції макроекономіки
ТЕМА 2. МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ
2.1 Система національних рахунків як міжнародний стандарт макроекономічного рахівництва
2.2 Показники результатів макроекономічної діяльності
2.3 Методи обчислення ВВП
2.4 Номінальний та реальний ВВП
ТЕМА 3. РИНОК ПРАЦІ
3.1 Зайнятість і безробіття
3.2 Механізм функціонування ринку праці
3.3 Чинники, що впливають на безробіття
3.4 Втрати від безробіття
ТЕМА 4. ТОВАРНИЙ РИНОК
4.1 Сукупний попит
4.2 Сукупна пропозиція
4.3 Модель AD-AS як базова модель економічної рівноваги