Кодифікація як ключова ланка вдосконалення механізму правового регулювання в царині митного права. Правовий аналіз процесу кодифікації митного законодавства. Історія кодифікації митно-правових норм в Україні. Удосконалення змісту і форми законодавства.
Аннотация к работе
Стаття присвячена дослідженню теоретичних аспектів кодифікації митного законодавства України: проведено правовий аналіз процесу кодифікації законодавства й досліджено історію кодифікації митно-правових норм в Україні.Митне законодавство України постійного вдосконалюється. Однак на шляху правотворчого процесу виникає чимало перешкод, зумовлених обєктивними й субєктивними чинниками. Саме тому шляхи вдосконалення правового регулювання митної справи, упорядкування митного законодавства, оптимізація механізму здійснення митної політики в період зростання ролі митних органів у захисті економічних інтересів України вимагають ґрунтовних наукових досліджень. І, хоча окремі аспекти цієї проблеми вже розроблялися, вони потребують доопрацювання. Питання розвитку митного законодавства, його вдосконалення та систематизації постійно перебувають у центрі уваги вчених-фахівців у царині митного права, зокрема цим аспектам досліджуваної проблеми присвятили праці Є.В.Узагальнюючи викладені вище точки зору щодо поняття кодифікації законодавства, варто підкреслити, що загалом учених обєднує думка, що це особливий вид систематизації законодавства з упорядкування законодавчого матеріалу шляхом його переробки з виключенням повторів, суперечностей, усуненням прогалин тощо, а результатом кодифікації є вдосконалення як форми, так і змісту правового матеріалу, який унаслідок значних перетворень набуває ознак єдності й узгодженості. Початком виникнення митного законодавства в незалежній Україні значна частина фахівців уважає прийняття Закону України «Про митну справу в Україні» від 25.06.1991 р. Після цього були здійснені серйозні організаційні заходи щодо створення першого митного кодифікованого акта, який відповідав би політичному, економічному та ідеологічному стану, що склався в Україні на той час, основним вимогам міжнародних стандартів, норм і правил. Кодекс складався з 11 розділів, 24 глав і 164 статей та охоплював усі основоположні аспекти митної справи: митний контроль, митне оформлення, пропуск через митний кордон товарів та інших предметів, мито й митні збори, зберігання товарів під митним контролем, організацію боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, статус службових осіб митних органів України, їх правовий і соціальний захист тощо. Ураховуючи значимість МК України 1991 р., що відіграв значну роль в організації митної системи, митної справи й визначив на багато років напрями митної політики України, варто зазначити, що переваги ринкових відносин, прагнення України до світової економічної співдружності викликали необхідність докорінних змін митного законодавства, що, у свою чергу, спричинило підготовку і прийняття нового МК України у 2002 р.Кодифікація сприяє посиленню стабільності законодавства, створенню чіткої, такої, що базується на науковому фундаменті, системи нормативних актів, забезпечує оптимальну скоординованість між чинними нормами, створення в законодавстві укрупнених нормативних блоків. Особливістю процесу кодифікації митного законодавства України є те, що МК України було прийнято не в процесі поступового розвитку нормативно-правового регулювання митної справи, накопичення відповідної нормативної бази та її кодифікації.