Теоретичні засади дослідження та регулювання споживчого ринку - Научная работа

Міністерство освіти і науки України Київський національний торговельно-економічний університет Кафедра міжнародної економіки Наукова робота на тему: Теоретичні засади дослідження та регулювання споживчого ринку Київ, 2012 1. Споживчий ринок в системі забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України Ринок, як система економічних відносин між суб’єктами господарської діяльності, що самостійно функціонують в процесі обміну товарів та послуг на гроші, є важливою відправною ланкою формування соціально-орієнтованої ринкової економіки, відіграє ключову роль у системі суспільного відтворення: виробництві, розподілі, обміні, споживанні товарів та послуг. Ринок - обов’язкова складова товарного господарства, яка обумовлена розвитком суспільного поділу праці, економічною відокремленістю господарюючих суб’єктів, наявністю різних форм власності, свободою підприємництва та вибору, тісним зв’язком з світовою економікою. Ринок - багатогранна та складна категорія, що призводить до наявності значної кількості визначень сутності ринку. В сучасній економічній літературі сутність категорії ринок розкривається як: - взаємодія людей для торгівлі один з одним; - сукупність відносин існуючих та потенційних покупців товарів і послуг та їх продавців у сфері обміну; - сукупність економічних відносин, за допомогою яких здійснюється обіг суспільного продукту в товарно-грошовій формі ; - механізм та форми організації і обслуговування обміну товарів, послуг за законами товарного виробництва та грошового обігу, - обмін, який викликає вільне коливання попиту, пропозиції та цін, та орієнтує виробництво на задоволення суспільних потреб; - тип господарських зв’язків між суб’єктами господарювання. Визначені основні умови для переходу до ринкового господарства в Україні, з якими можна повністю погодитися. Це: наявність в економіці різноманітних форм власності; забезпечення свободи господарської діяльності, формування механізму вільного ціноутворення; вільне маневрування ресурсами; повнота і доступ до інформації, наявність ринкової інфраструктури, послідовна інтеграція національної економіки в систему світових господарських зв’язків, забезпечення соціальних гарантій громадянам. Наприклад, в [7, с.542] споживчий ринок визначається як окремі особи та домашні господарства, які купують товар та послуги для особистого споживання. В якості синонімічного там же пропонується використовувати термін ринок предметів споживання, який характеризується як сукупність необхідних та сталих зв’язків між підприємствами, торговельними організаціями, населенням і державою(опосередковано) щодо купівлі-продажу предметів споживання [8, с.429, т.3 ]. Таким чином, споживчий ринок - це один з сегментів (підсистем) ринку, який характеризує сукупність соціально-економічних відносин виробника і споживача, що формуються в процесі купівлі-продажу (оренди) споживчих товарів та послуг для кінцевого (особистого) споживання. Це обумовлює важливість вивчення та розуміння потреб покупців, як необхідної передумови здійснення купівлі спожиткових товарів або надання послуг для кінцевого споживання, врахування можливості створення нових ринків або розширення (звуження) існуючих залежно від купівельної спроможності споживачів, каналів просування товарів та реклами, які стимулюючи бажання придбати товар, сприяють зростанню ринків. В сучасних умовах споживчий ринок займає центральне місце в системі ринків, визначаючи їх стан, тенденції та темпи розвитку, що обумовлюється соціальною орієнтацію розвитку економік більшості країн світу. Найбільш повним та комплексним дослідженням проблематики розвитку на рівні підприємства як складної керованої детермінованої системи, в умовах ринкової економіки стала монографія Герасимчука В.Г. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність [], в якій розмежовуються поняття функціонування, вдосконалення та розвиток, та подаються їх відмітні характеристики. Значна частка державного сектора економіки 2.