Характеристика підходів щодо розуміння феномену соціального статусу особистості. Сутність та особливості проблеми наукового обґрунтування шляхів процесу зародження соціального статусу, його значення і зміст у розвитку соціально-психологічної думки.
Аннотация к работе
Теоретичні засади дослідження соціального статусу особистостіТобто поняття «соціальний статус» (з латинської - положення, стан) в науковій літературі тлумачиться як положення субєкта в системі міжособистісних стосунків, що визначає його права, обовязки, привілеї [9, с. Лінтоном у звязку з вивченням сутності особистості, тобто основна увага приділялася тому, що статус не тільки «надається» особистості соціальним оточенням, але, певною мірою, «створюється», набувається та досягається самою особистістю. Лінтон вперше розмежував поняття «статус» і «роль» (динамічний аспект статуса) та вперше застосував поняття «досягнутого» та «приписаного» (вродженого) статусу, зосередив увагу на взаємозвязку «статус-роль», підкреслюючи неможливість існування ролей без статусу та статусу без ролей [15]. Вебер, крім основного визначення, розглядає соціальний статус у наступній якості: «ефективна заявка соціального статусу - оцінка у співвідношенні негативних та позитивних привілеїв» [31, с. 210] та розглядає соціальний статус як провідну ланку структурно-динамічних властивостей людини «статус, ролі та ціннісні орієнтації - первинний клас особистісних властивостей, інтегрованих певною структурою особистості» [1, с.Трактувати соціальний статус можна як певне місце індивіда у суспільній структурі. А поглиблюючи соціально-психологічний зміст досліджуваного явища, розглядаємо соціальний статус як систему прав та обовязків (визнану певною суспільною структурою), що може бути набутою чи досягнутою у процесі взаємодії з іншими завдяки індивідуально-психологічним та особистісним характеристикам індивіда та умовам середовища, в якому він перебуває та діє.