Вивчення категорії ввічливості, з точки зору етичного, лінгвістичного та прагматичного підходів. Чемність як один із соціальних феноменів, за допомогою якого міжособистісна взаємодія регулюється так, щоб спілкування протікало успішно та безконфліктно.
Аннотация к работе
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕМАНТИКИ ВВІЧЛИВОСТІУ висловленні, адресованому партнеру по комунікації, мовець здатний передати любов, дружелюбність, ворожість, в тому числі і різні відтінки такого ставлення: від підкресленої поваги до демонстративної неповаги. Всі випадки вияву шанобливого і доброзичливого ставлення до партнера по комунікації обєднуються поняттям ввічливість. Особливості вивчення даного явища лінгвістикою повязані з тим, що, по-перше, як і багато інших явищ реальної дійсності, ввічливість знаходить відображення в мові, по-друге, кожна мова має набір засобів реалізації значення ввічливості, по-третє, цей набір засобів носить специфічний характер [6, с. Ввічливість відноситься до тих явищ реальної дійсності, які знаходять обовязкове відображення в мові, оскільки вона припускає демонстрацію шанобливого, доброзичливого ставлення до партнерів по комунікації різними способами, в тому числі і засобами мови. В даний час домінуючим в описі явища ввічливості є прагматичний підхід, де ввічливість розглядається в якості одного з принципів мовного спілкування, який дозволяє мовцеві досягти комунікативної мети і не суперечити соціальним очікуванням партнера [6, с.Таким чином, ввічливість розглядається як універсальний принцип, з погляду системності етичних постулатів мовця, який у практиці мовної взаємодії відіграє значну регулюючу роль. Ввічливість - це функціонально-семантична категорія, план змісту якої складається з семантичних компонентів ввічливого спілкування (поваги, доброзичливості, паритетності та ін), а план вираження складають різнорівневі мовні засоби, що служать для репрезентації вказаного значення.