Теорія наукової картини світу. Історичні аспекти формування національно-державного правопорядку. Особливості загальної та спеціально-наукових картин світу. Розгляд класифікації правових систем. Своєрідність національного законодавства в Україні.
Аннотация к работе
Міжнародна академія порівняльного права, керівник Центру порівняльного правознавства Інституту держави і права імені В.М.Звернуто увагу на особливості становлення наукових картин світу в науках про людину в другій половині XVIII першій третині ХІХСТ. Елементами такої наукової картини світу стали також учення про іманентний характер загального у правовому розвитку, що існує у формі загальних елементів національних правопорядків (поряд із своєрідними елементами) та процесу діалогу цих правопорядків, про особливе в праві як конкретне загальне, про своєрідність національного права, запозичення у праві, класифікацію правових систем. In the article the elements of the theory of scientific picture of the world, the processes of historical formation of general and special scientific pictures of the world are considered. Петришин відносить наукову картину світу до типів сприйняття навколишнього середовища, що формуються на кожному етапі розвитку суспільства і науки. На нашу думку, проаналізовані нами матеріали дають змогу стверджувати, що: 1) спеціальна наукова картина світу є вкоріненою категорією, що охоплює узагальнене конкретно-історичне теоретичне уявлення про основні явища і процеси в певній предметній сфері, тобто значною мірою охоплює теоретичні засади певної сфери знань та відображає її самоосмислення; 2) немає жодних застережень щодо використання категорії «спеціальна наукова картина світу» щодо юридичних наук; 3) формування спеціальної наукової картини світу юридичних наук у другій половині XVIII першій третині ХІХ ст. може припускатися як закономірне явище у контексті становлення інших спеціальних наукових картин світу того часу; 4) використання терміна «наукова картина світу» щодо цього часу виправдане, адже саме тоді він був концептуалізований щодо різних предметних сфер наукового пошуку; 5) екстраполяція теоретико-методологічних підходів різних наук на правознавство мала орієнтувати останнє на конструювання наукової картини світу, заснованої на узагальненні емпіричних знань науковими засобами, провідним із яких на той час вважалося порівняння.