Типологія художньо-естетичної інформації, її зміст і функціональні можливості. Психолого-фізіологічні чинники сприйняття художньо-естетичної інформації твору мистецтва. Принципи та критерії сформованості професійного спілкування соціального педагога.
Аннотация к работе
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ПІДГОТОВЦІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА ДО ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯОльга Миколаївна, Київський національний університет культури і мистецтв, завідувач кафедри теорії музики та музичного виховання. доктор педагогічних наук, професор Тарасенко Галина Сергіївна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри педагогіки та методики початкового навчання; доктор філософських наук, професор Левчук Лариса Тимофіївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри етики, естетики та культурології. Захист відбудеться “14” квітня 2005 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.16 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 04033, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (04033, м.Водночас спостерігається невідповідність умов забезпечення підготовки майбутнього фахівця до професійного спілкування вимогам сьогодення, що загострює ряд суперечностей: між рівнем сучасних вимог суспільства до професіоналізму в соціальній роботі та існуючими у практиці формами й засобами підготовки соціального педагога; Таким чином, актуальність теми забезпечується вимогами суспільства до розробки проблем підготовки фахівців нової генерації - соціальних педагогів, а інформаційний підхід до вирішення цієї проблеми загалом і художньо-естетична інформація твору мистецтва зокрема допоможуть як формуванню професійних умінь та якостей майбутнього фахівця, так і підвищенню його загальнокультурного рівня, що є надзвичайно суттєвим для соціального педагога. Для забезпечення ефективності підготовки соціального педагога до професійного спілкування необхідним є врахування організаційно-педагогічних умов: спрямованості на особистісно орієнтований підхід до професійної підготовки взагалі і професійного спілкування зокрема; врахування специфіки професійного спілкування соціального педагога, посилення гуманістичної спрямованості змісту, форм та методів підготовки майбутнього фахівця; творчого ставлення до застосовування художньо-естетичної інформації в навчально-виховному процесі; використання моделі застосування художньо-естетичної інформації, що складає кількісні та якісні показники характеристик (матрикул) фахівця як еталона високого професійного рівня спілкування соціального педагога з клієнтом та іншими субєктами спілкування; використання пакета діагностик для виявлення у студентів умінь і здібностей професійного спілкування та рівня сприйняття художньо-естетичної інформації; реалізації методики використання художньо-естетичної інформації як дидактичного засобу у формуванні вмінь та навичок професійного спілкування у студентів. Вперше в контексті педагогічних досліджень науково обґрунтовані теоретичні та методичні засади інформаційного підходу до твору мистецтва як дидактичного засобу; введено в науковий обіг поняття “художньо-естетична інформація”, визначено структуру художньо-естетичної інформації твору мистецтва, розроблено положення про професійне спілкування соціального педагога як вид професійної діяльності даної галузі та базовий елемент для всіх інших видів соціальної роботи названого фахівця; подано визначення поняття “професійне спілкування соціального педагога”; розроблено критерії сформованості професійного спілкування соціального педагога; визначено модель процесу застосування художньо-естетичної інформації у підготовці до професійного спілкування соціального педагога; розглянуто художньо-естетичну інформацію як професійний інструмент у практичній діяльності соціального педагога. Теоретичне значення дослідження одержаних результатів полягає в тому, що розкрито теоретичні та прикладні аспекти поняття “професійне спілкування соціального педагога”, зроблено ґрунтовний аналіз становлення і розвитку поняття “художньо-естетична інформація”, визначено основні її джерела, що можуть бути використані майбутнім фахівцем у прикладній діяльності соціальної роботи, встановлено функціональні можливості різних типів художньо-естетичної інформації, висвітлено сутнісні характеристики та провідні аспекти професійного спілкування соціального педагога (інформаційний, морально-етичний, соціальний, психологічний), проаналізовано особливості сприйняття художньо-естетичної інформації, розроблено модель застосування художньо-естетичної інформації в підготовці до професійного спілкування соціального педагога.У першому розділі “Теоретичні основи проблеми застосування художньо-естетичної інформації” зроблено дефініційний аналіз понятійного ряду „інформація - естетична інформація - художня інформація - художньо-естетична інформація”, розглянуто різні підходи до загальної типології інформації та до типології художньо-естетичної інформації, розкрито зміст та функціональні можливості кожного типу художньо-естетичної інформації.