Місцеві фінанси як важлива складова бюджетної системи держави, проблеми фінансового забезпечення місцевого самоврядування України. Законодавче розмежування бюджетної відповідальності та видаткових повноважень між центральними і місцевими органами влади.
Аннотация к работе
Теоретичні та методичні засади підвищення бюджетного потенціалу місцевого самоврядуванняДослідження галузі суспільних фінансів дають можливість визначити, що бюджетний федералізм являє собою систему податково-бюджетних взаємовідносин між органами влади й управління різних рівнів та органів місцевого самоврядування на всіх стадіях бюджетного процесу. самостійність бюджетів різних рівнів (закріплення за кожним рівнем влади і управління власних джерел доходів, право самостійно визначати напрями їх використання і витрачання, неприпустимість вилучення додаткових доходів і невикористаних або додатково отриманих коштів до бюджетів вищого рівня бюджетної системи, право на компенсацію витрат, що виникли в результаті рішень, прийнятих органами влади та управління, право надання податкових та інших пільг тільки за рахунок власних доходів тощо); Тим самим досягається такий ефективний рівень виробництва суспільних товарів та послуг, який не можуть забезпечити центральні органи влади, якщо дотримуються такі умови: 1) витрати надання суспільних послуг однакові для центральних та місцевих рівнів влади, тобто відсутня економія на масштабі; 2) вироблені на території конкретної юрисдикції суспільні блага повністю спожиті населенням цієї юрисдикції, тобто відсутні зовнішні ефекти; 3) потреби населення місцевих спільнот відрізняються між собою (облік потреби може призводити до значного подорожчання ведення централізованого обліку надання суспільних послуг). У постсоціалістичних країнах підходи до організації місцевого самоврядування різняться в межах від централізованої системи державних органів влади (хоча формально і званих органами місцевого самоврядування) в Білорусі і системи державних органів місцевої влади в Казахстані - до дворівневої системи місцевих органів влади в Росії і в Молдові. Починаючи з 2006 р., відповідно до нового закону про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації (2003 р.), на території країни була введена дворівнева модель місцевого самоврядування, тобто органи місцевого самоврядування утворені на рівні великих міст ("міські округи"), районів і поселень.