Теоретичні та методичні основи взаємодії соціальних інститутів суспільства в формуванні здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВЗАЄМОДІЇ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ СУСПІЛЬСТВА В ФОРМУВАННІ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВАналіз державних документів - Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті (2002 р.), Наказу Міністра охорони здоровя України „Про поліпшення діяльності органів і закладів охорони здоровя з питань формування здорового способу життя, гігієнічного виховання населення” (1999 р.), Наказу Президента України „Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердженні здорового способу життя” (2002 р.), Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства” (1999 р.) - свідчить про те, що пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до свого здоровя та здоровя оточуючих як до найвищої індивідуальної й суспільної цінності. Проблема формування здорового способу життя підростаючого покоління існує як медична, психологічна, педагогічна, соціальна, тому що здоровя має специфіку проявлятися на фізичному, психологічному, соціальному рівнях. На сьогоднішній день в Україні прийнято багато державних програм, спрямованих на пропаганду здорового способу життя, створено мережу центрів здоровя, відкрито безліч різноманітних спортивних клубів, але значних позитивних зрушень у покращенні фізичного, духовного, психічного, соціального здоровя школярів не відбувається. Для підвищення рівня здоровя підростаючого покоління необхідно створити валеонасичений простір, у якому всі соціальні інститути нашого суспільства були б обєднані єдиною ідеєю, спільними зусиллями виконати замовлення держави щодо формування й виховання здорового покоління. В основу четвертої концептуальної ідеї покладено визначення ролей соціальних інститутів у формуванні здорового способу життя підростаючого покоління (навчальний заклад, позашкільні виховні заклади, родинне середовище, дитячі та молодіжні обєднання, мікросоціум, громадські організації, релігія, культура, політика, держава), де саме загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів як структурний компонент цілісної відкритої соціально-педагогічної системи повинна стати тим стрижнем, домінантою у створенні умов та реалізації завдань щодо формування здорового способу життя учнів.У першому розділі „Методологічні аспекти формування здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів” представлено результати ретроспективного вивчення філософсько-соціальних, медично-біологічних, психолого-педагогічних аспектів досліджуваної проблеми. Другий розділ „Теоретичні питання взаємодії соціальних інститутів у процесі формування здорового способу життя учнів” висвітлює теоретичні підвалини взаємодії соціальних інститутів суспільства в процесі формування здорового способу життя учнів. Базовим для нашого експерименту стало визначення відкритої соціально-педагогічної системи як системи, яка здатна підтримувати тенденції до розширення й зміцнення її взаємодії з життям, усіма соціальними інститутами - сімєю, навчальними закладами, культурно-освітніми установами, громадськими та молодіжними організаціями, державними установами. Системний підхід до вивчення теоретичних питань взаємодії соціальних інститутів суспільства в процесі формування здорового способу життя учнів загальноосвітніх шкіл дозволив нам визначити науково-практичні засади створення та функціонування відкритої соціально-педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів суспільства. Отже, системний аналіз функціонування соціальних інститутів суспільства з питань формування в дітей і підлітків здоровя та здорового способу життя свідчить про необхідність і доцільність розробки концептуальної моделі відкритої соціально-педагогічної системи оптимальної взаємодії соціальних інститутів суспільства, з метою вирішення проблеми формування здоровя та здорового способу життя як соціально-особистісної цінності.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ