Молекулярно-поверхневі процеси у поровому середовищі. Теоретичні та методичні основи визначення структури флюїдонасичення порід-колекторів, особливості фізико-хімічних мікропроцесів у породах-колекторах та оцінка їх впливу на повноту вилучення нафти.
Аннотация к работе
Інститут геології і геохімії горючих копалин Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наукРобота виконана у Львівському відділенні Українського державного геологорозвідувального інституту Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Науковий консультант: доктор геологічних наук Федишин Володимир Олексійович, Львівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту, директор молекулярний колектор нафта доктор геолого-мінералогічних наук, професор Маєвський Борис Йосипович, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, завідувач кафедри геології та розвідки нафтових і газових родовищ; доктор геологічних наук, старший науковий співробітник Рослий Іван Степанович, Чернігівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту, провідний науковий співробітник Захист відбудеться “29” березня 2007 р. о 14 00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.152.01 в ІГГГК НАН України за адресою: 79060, м.Відповідно набирає вагомості обєктивність обліку загальних і видобувних запасів вуглеводнів у надрах, зокрема за рахунок достовірного визначення величин параметрів колекторів і їх нафтогазонасичення. На сьогодні недостатньо висвітлено наукове обґрунтування і можливості експериментального вивчення порід на мікрорівні (зразків, порових каналів, капілярних ефектів тощо), що призводить до використання на практиці надто узагальнених петрофізичних моделей, які неадекватно описують фізичні властивості колекторів, сформованих у різних геологічних умовах. Проведені автором дослідження виконані на замовлення Державної геологічної служби в руслі вирішення наукових проблем: “Розробити наукове обґрунтування і практичні рекомендації по оцінці запасів і залученню в розробку покладів вуглеводнів в низькопористих колекторах” (1994 р.), державний реєстраційний № 0191U037118; “Обгрунтувати граничні значення параметрів низькопористих теригенних колекторів нових газоконденсатних родовищ України” (1996 р.), державний реєстраційний № 0194U016932; “Вивчити структуру флюїдонасичення теригенних колекторів для обґрунтування нафтовіддачі та контролю за повнотою вилучення флюїдів” (1996 р.), державний реєстраційний № 0195U18599; “Визначити граничні і кондиційні значення параметрів колекторів нових нафтогазоконденсатних родовищ України” (1998 р.), державний реєстраційний № 0196U007192; “Дослідити колекторські властивості порід, пластові флюїди і скласти ТЕО нафтоконденсатовіддачі родовищ, які представляються в ДКЗ України” (1999 р.), державний реєстраційний № 0198U001384; “Вивчити фізичні властивості порід, пластових вуглеводнів і скласти ТЕО нафтогазоконденсатовилучення для родовищ, які представляються в ДКЗ України” (2002 р.), державний реєстраційний № 0100U002629; “Дослідити фазовий стан вуглеводневих систем, фізичні властивості колекторів та обгрунтувати параметри для підрахунку запасів нафти, газу і конденсату для нових родовищ” (2004 р.), державний реєстраційний № 0102U005591. Основні результати виконаних науково-дослідних робіт використовувалися при прогнозуванні петрофізичних, нафтовіддавальних властивостей порід-колекторів та обґрунтуванні підрахункових параметрів обєктів геологорозвідувальних робіт на нафту і газ. Мета і задачі дослідження: експериментально вивчити молекулярно-поверхневі процеси у поровому середовищі, розробити теоретичні та методичні основи визначення структури флюїдонасичення порід-колекторів, дослідити особливості фізико-хімічних мікропроцесів у породах-колекторах та оцінити їх вплив на повноту вилучення нафти.Нафтогазоносні Тектонічна належність Родовище, площа Вік продуктивних відкладів, що досліджувався (ярус, світа, горизонт, пачка) Літологія колектора провінції області райони Для горизонту В-16 проникність становить (0,08-1,12)?10 м2, пористість 5-10 %, для горизонту В-25-26 відповідно (0,35-16,5)?10 м2 і 6-19 %. Колекторами слугують пісковики проникністю (0,4-359)?10 м2, пористістю 8-18 %, поверх газоносності 750 м. Тут виділено пласти проникністю (0,13-9,6)?10 м2, пористістю 9,8-15 %, ефективною товщиною 7,2 і 2,2 м і газонасиченням 50 та 60 %. Структура його істотно залежить від характеру змочування поверхні і параметрів порового простору порід.У дисертаційній роботі на основі виконаних досліджень структурних особливостей порового середовища, капілярних явищ, теоретичного і фізичного моделювання процесу витіснення флюїдів вирішено актуальну наукову проблему нафтогазопромислової геології - обґрунтування флюїдонасичення та максимально можливої величини нафтовилучення з порід-колекторів, що мають низькі фільтраційно-ємнісні властивості (ФЄВ). Залишкове водонасичення порід-колекторів (ГСТУ 41-00032626-00-025-2000) значною мірою зумовлюється часткою субкапілярних пор у структурі їх порового простору.