Особливості історичної ситуації, що склалася після самовизначення народів в Україні, Росії та Білорусі. Аналіз системи поділу влади та обґрунтування політологічної концепції щодо розв"язання проблем взаємодії гілок влади у пострадянських суспільствах.
Аннотация к работе
Національна академія наук УкраїниРобота виконана на кафедрі соціально-гуманітарної освіти Центрального інституту підвищення кваліфікації працівників освіти Академії педагогічних наук України та в Українській Академії політичних наук. АНДРУЩЕНКО Віктор Петрович, Інститут вищої освіти АПН України, директор. Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор КОНОНЕНКО Наталія Вікторівна, Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАН України, молодший науковий співробітник відділу теоретичних та прикладних проблем політології. Захист відбудеться "31 "березня 2000 р. о 15-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук в Інституті держави і права ім.Сучасні посттоталітарні держави, зокрема і Україна, переживають період загострення соціальних суперечностей, що виявляють себе у вигляді ряду конфліктів: страйків, міжнаціональних зіткнень, міжрегіональних і міждержавних конфронтацій. У звязку з цим, аналіз і теоретичне обґрунтування процесів, що відбуваються у посттоталітарних суспільствах та повязаних з ними проблем, має важливе значення для сьогодення. Проблеми, що розглядаються в дисертації, безпосередньо повязані з реалізацією положень Конституції України щодо її орієнтації на формування демократичної, соціальної, правової держави, а також з теоретичними і практично-політичними проблемами, що постали у звязку з історичними змінами в соціально-політичному розвитку сучасного Вєтнаму. Науково-теоретичні дослідження, що були проведені у межах наукового товариства вчених колишнього соціалістичного табору, які мають емпіричний досвід безпосереднього існування в тоталітарному і посттоталітарному суспільстві, засвідчують наявність досліджень проблеми становлення нових взаємовідношень між гілками влади в посттоталітарному суспільстві. Аналіз зазначеного наукового потенціалу, поряд з вивченням західних джерел, засвідчує, що значний інтерес до проблем соціальних змін у посттоталітарних суспільствах виявили західноєвропейські та північноамериканські філософи, політологи, соціологи: Дж.У другому параграфі - "Концепції поділу влади в сучасному вимірі" - визначаються концептуальні відмінності в обґрунтуваннях, які справили безпосередній вплив на формування сучасної системи й механізму поділу влади. Політичний договір, що був підписаний лідерами Білорусії, Росії та України не лише ознаменував політичну та юридичну ліквідацію СРСР, а й став для цих народів початком розбудови принципово нових відносин між державою, суспільством і громадянином. Вчення про державу як соціальний інститут, що виконує необхідні суспільні функції (охорона здоровя, організація загальної освіти для населення, соціальний захист інвалідів i людей похилого віку та ін.), не може розглядати державу в якості такої "машини". У третьому параграфі - "Формальний і фактичний поділ влади" - здійснено аналіз систематичної критики історичної практики та основоположних ідей суспільства, побудованого на основі тоталітарного режиму, насамперед суспільства, що історично склалося в СРСР. У перехідних суспільствах виникає загострення проблеми легітимації: старі норми i правила регулювання конфліктів для значної частини суспільства втратили легітимність, а нові ще не встановилися, не стали стереотипами, тому будь-які дії представників владних структур держави зустрічають гостру критику i протидію, що не спирається ні на здоровий глузд, ні на розум.