Загальнотеоретичнi та полiтологiчнi основоположення концепцiї подiлу влади. Коротка характеристика головних особливостей владних вiдносин в Українi, Росiї та Бiлорусi у ХХ столітті. Теоретичні постулати iсторичного матерiалiзму та наукового комунізму.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук Робота виконана на кафедрі соціально-гуманітарної освіти Центрального інституту підвищення кваліфікації працівників освіти Академії педагогічних наук України та в Українській Академії політичних наук Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор БАБКІНА Ольга Володимирівна, Міжрегіональна академія управління персоналом, директор Інституту соціальних та правових наук кандидат політичних наук КОНОНЕНКО Наталія Вікторівна, Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАН України, молодший науковий співробітник відділу теоретичних та прикладних проблем політології Захист відбудеться "31 "березня 2000 р. о 15-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук в Інституті держави і права ім.Сучасні посттоталітарні держави, зокрема і Україна, переживають період загострення соціальних суперечностей, що виявляють себе у вигляді ряду конфліктів: страйків, міжнаціональних зіткнень, міжрегіональних і міждержавних конфронтацій. У звязку з цим, аналіз і теоретичне обгрунтування процесів, що відбуваються у посттоталітарних суспільствах та повязаних з ними проблем, має важливе значення для сьогодення. Проблеми, що розглядаються в дисертації, безпосередньо повязані з реалізацією положень Конституції України щодо її орієнтації на формування демократичної, соціальної, правової держави, а також з теоретичними і практично-політичними проблемами, що постали у звязку з історичними змінами в соціально-політичному розвитку сучасного Вєтнаму. Науково-теоретичні дослідження, що були проведені у межах наукового товариства вчених колишнього соціалістичного табору, які мають емпіричний досвід безпосереднього існування в тоталітарному і посттоталітарному суспільстві, засвідчують наявність досліджень проблеми становлення нових взаємовідношень між гілками влади в посттоталітарному суспільстві. Аналіз зазначеного наукового потенціалу, поряд з вивченням західних джерел, засвідчує, що значний інтерес до проблем соціальних змін у посттоталітарних суспільствах виявили західноєвропейські та північноамериканські філософи, політологи, соціологи: Дж.У другому параграфі - "Концепції поділу влади в сучасному вимірі" - визначаються концептуальні відмінності в обґрунтуваннях, які справили безпосередній вплив на формування сучасної системи й механізму поділу влади. Політичний договір, що був підписаний лідерами Білорусії, Росії та України не лише ознаменував політичну та юридичну ліквідацію СРСР, а й став для цих народів початком розбудови принципово нових відносин між державою, суспільством і громадянином. Вчення про державу як соціальний інститут, що виконує необхідні суспільні функції (охорона здоровя, організація загальної освіти для населення, соціальний захист інвалідів i людей похилого віку та ін.), не може розглядати державу в якості такої "машини". У третьому параграфі - "Формальний і фактичний поділ влади" - здійснено аналіз систематичної критики історичної практики та основоположних ідей суспільства, побудованого на основі тоталітарного режиму, насамперед суспільства, що історично склалося в СРСР. У перехідних суспільствах виникає загострення проблеми легітимації: старі норми i правила регулювання конфліктів для значної частини суспільства втратили легітимність, а нові ще не встановилися, не стали стереотипами, тому будь-які дії представників владних структур держави зустрічають гостру критику i протидію, що не спирається ні на здоровий глузд, ні на розум.