Теоретичні проблеми регулювання інвестиційної діяльності в Україні (господарсько-правовий аспект) - Автореферат

бесплатно 0
4.5 183
Комплексне господарсько-правове дослідження теоретичних проблем регулювання інвестиційної діяльності. Специфічні особливості інвестиційного права України. Проблематика правових режимів у сфері інвестиційної діяльності, державної підтримки та регулювання.


Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеню доктора юридичних наук ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ (ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)Роботу виконано на кафедрі господарського права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України Захист відбудеться 5 листопада 2013 р. о 10:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.06 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Розкрито проблематику правових режимів у сфері інвестиційної діяльності, державної підтримки інвестиційної діяльності, примусових вилучень інвестицій, забезпечення стабільності правових умов інвестиційної діяльності, вирішення інвестиційних спорів між іноземними інвесторами та державою. Ключові слова: інвестиція, інвестиційна діяльність, інвестор, рух капіталів, гарантування (захист) капіталовкладень, інвестиційне право, державне регулювання, інвестиційний договір, інвестиційний спір. господарський інвестиційний право економічнийВітчизняні правові погляди на інвестиції досі перебувають під значним впливом витратного підходу до розуміння цього явища, який сформувався за радянських часів і розглядає інвестиції як кошти, що підлягають освоєнню. При цьому інвестиційно-правове регулювання виходить з перспективи стимулювання розвитку окремих (пріоритетних) галузей економіки, а не створення загальних сприятливих умов для здійснення будь-яких інвестицій шляхом забезпечення максимально можливою, з урахуванням публічних інтересів, мірою безперешкодного руху капіталів та гарантування (захисту) капіталовкладень. Для досягнення зазначеної мети дисертанткою поставлені такі завдання: дослідити теоретичне підґрунтя та практичне значення головних понять інвестиційно-правового регулювання (інвестиція, інвестиційна діяльність, інвестор, інвестиційні правовідносини та ін.) і встановити на цій основі специфічні особливості інвестиційного права як елемента системи права України; Системно-структурний метод застосовувався, зокрема, для визначення місця інвестиційного права в системі права України, виявлення його внутрішньої єдності та звязків з іншими елементами системи права, а також при здійсненні ряду класифікацій (інвестицій, субєктів інвестиційних правовідносин, правових засобів державного регулювання інвестиційної діяльності та ін.), конструюванні моделей державної інвестиційної політики, дослідженні системи органів державного регулювання інвестиційної діяльності тощо. Наукова новизна одержаних результатів конкретизується в теоретичних положеннях та висновках, найважливішими з яких є такі: Вперше: низку проблем інвестиційного права (як-от: класифікація інвестицій, обєктивні підстави державного регулювання інвестиційної діяльності, місце державної підтримки інвестиційної діяльності в механізмі її державного регулювання, функції інвестиційного договору як засобу саморегулювання інвестиційної діяльності, межі захисту інвестицій від примусових вилучень та захисту легітимних очікувань інвесторів) досліджено з використанням результатів наук економіки права (економічного аналізу права) та неоінституціоналізму, що створило теоретичну основу для оцінки інвестиційно-правових засобів з точки зору їх економічної ефективності;У підрозділі 1.1 «Проблеми визначення поняття інвестицій в праві» дисертантка наголошує на економічних витоках поняття «інвестиція», звязку її з категорією капіталу (капітал як фонд, вартість якого може бути визначена у певний момент часу, інвестиції як зміни у капіталі, що відбуваються протягом певного періоду в часі, - тобто, як потік). До системи субєктів інвестиційних правовідносин віднесені: 1) субєкти, які безпосередньо здійснюють інвестиції та/або інвестиційну діяльність, або причетні до їх здійснення (інвестори, реципієнти, посередники у здійсненні інвестицій, а також інші субєкти, що здійснюють дії, повязані з інвестиціями, коло яких визначається специфікою конкретних інвестиційних правовідносин); 2) субєкти організаційно-господарських повноважень в сфері інвестиційної діяльності. На основі аналізу сукупності ознак інвестора, що визначають зміст його господарської функції, пропонується авторське визначення поняття «інвестор»: це - субєкт господарських відносин, який в установленому законодавством порядку зобовязується здійснити та/або фактично здійснює на власний ризик вкладення в обєкти власної господарської діяльності або діяльності іншого субєкта господарювання (реципієнта) належних йому на праві власності чи іншому праві цінностей, які можуть виступати інвестиціями, з метою отримання прибутку та/або іншого корисного ефекту в результаті їх господарського використання, а також здійснює контроль за господарським використанням вкладених інвестицій.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?