Визначення головних системних елементів зміцнення європейської ідентичності на основі теорії самокатегоризації та принципу метаконтрасту. Розгляд ефективних напрямків посилення європейської ідентичності. Дослідження ролі міждержавного обміну студентів.
Аннотация к работе
Національна академія державного управління при Президентові УкраїниУ статті досліджено основні теоретичні підходи щодо розуміння змісту поняття “європейська ідентичність”. На основі теорії самокатегоризації та принципу метаконтрасту зясовано головні системні елементи зміцнення європейської ідентичності, в якості яких на сучасному етапі виступають Спільна зовнішня політика та політика безпеки ЄС, а також сам процес європейської інтеграції. Запропоновано найбільш ефективні напрямки посилення європейської ідентичності, в тому числі: побудова спільних символів, актуалізація історичної памяті, зміцнення каналів комунікації у публічній сфері, зростання мобільності робочої сили та міждержавного обміну студентів, інтенсифікація кооперації та взаємодії між субєктами науково-культурної та підприємницької діяльності. Ключові слова: ідентичність, європейська ідентичність, теорія самокатегоризації, принцип метаконтрасту, комунікація, публічна сфера, мобільність, співробітництво, взаємодія.Обґрунтовуючи необхідність проведення досліджень щодо особливостей становлення європейської ідентичності, експерти стверджують, що Європейський Союз перетворився на новий тип управління, який докорінно відрізняється від подібних структур на більш ранніх стадіях інтеграційного процесу [13, с. Необхідність посилення уваги до змісту європейського громадянства піддавалася критиці деякими вченими На їхню думку воно не має суттєвого значення, оскільки основні права і свободи європейці вже отримали відповідно до основоположних законодавчих актів. Для більш чіткого розуміння європейської ідентичності, на нашу думку, доцільно використовувати теорію самокатегорізаціі, яка здатна пояснити розходження у відмінних рисах будь-якої групової ідентичності. В залежності від обставин люди можуть ідентифікувати себе за різними “ролями” (батько, професор, француз, європеєць тощо). Відтак перед нами постає завдання знайти момент активації почуття належності до Європи.