Дослідження поняття "комунікаційна інфраструктура". Розглянуто роль комунікації у зв’язку зі здійсненням реформи децентралізації, яка передбачає передачу від органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування частини повноважень і відповідальності.
Аннотация к работе
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «КОМУНІКАЦІЙНА ІНФРАСТРУКТУРА»The academic definition in accordance with the interpretative and specialized dictionaries interprets the noun «communication» as: information exchange, communication; the fundamental feature of human culture, which is the intensive mutual communication of people on the basis of the exchange of various kinds of information; a phenomenon that reveals the semantic aspect of social interaction and communication that is oriented toward spiritual adherence to others, or joining them to oneself or to one another; mode of existence of phenomena of speech (along with speech). The next important component of the term «communication infrastructure» we are investigating is the interpretation of the key term «infrastructure», which, according to interpretative dictionaries, is defined as: a set of industries and activities that serve both productive and nonproductive sectors of the economy (transport, communications, communal services, general and vocational education, health care, etc.); branches of economy, scientific and technical knowledge, services, which directly provide production processes (infrastructure of society, cities, etc.). влада децентралізація місцевий самоврядування Академічне визначення відповідно до тлумачних та спеціалізованих словників трактує іменник «комунікація» як: обмін інформацією, спілкування [3, с. 562]; фундаментальна ознака людської культури, яка полягає в інтенсивному взаємному спілкуванні людей на основі обміну різного роду інформацією; феномен, що розкриває смисловий аспект соціальної взаємодії та спілкування, які орієнтовані на духовне приєднання до інших, або приєднання їх до себе чи один до одного; модус існування явищ мови (поряд з мовленням); спілкування за допомогою вербальних та невербальних засобів з метою передавання та одержання інформації; процес обміну інформацією між індивідами від джерела (адресанта) до одержувача (адресата, реципієнта) засобами спільної системи символів або коду; процес взаємодії людей і способи спілкування, які дозволяють створювати, передавати й приймати інформацію від джерела до отримувача за допомогою певного каналу; процес досягнення розуміння [20, с. Масуд характеризує комунікацію як економічну категорію та суспільне благо, яке впливає на розвиток усіх сфер суспільного життя [25] та зазначає, що рівень розвитку комунікацій є критерієм суспільного прогресу, який забезпечується завдяки скороченню тривалості запровадження новацій, що в даному контексті розглядається як важливий соціокультурний фактор розвитку суспільства, який впливає на формування суспільного світогляду, стилю мислення, поняття свободи та демократії.