Поняття нормотворчої техніки, її співвідношення з поняттями юридичної й законодавчої техніки. Нормотворча технологія та її місце в юридичній практиці й системі юридичних знань. Розмежування нормотворчої техніки і організаційно-процедурних правил.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені Ярослава Мудрого Биля Ірина ОлександрівнаРобота виконана на кафедрі теорії держави і права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Петришин Олександр Віталійович, Академія правових наук України, головний вчений секретар Захист відбудеться “1” квітня 2004 р. о “10.00” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.02 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м.Нажаль, доводиться констатувати, що сьогодні значна частина чинних нормативних правових актів в Україні є неякісною з огляду на нормотворчу техніку. Поміж тим, незважаючи на те, що окремі аспекти проблеми нормотворчої техніки привертали увагу фахівців як у галузі теорії держави і права, так і в інших юридичних науках, ще й дотепер в Україні не існує її комплексного дослідження. зясувати, чи включає нормотворча техніка організаційно-процедурні правила, що регулюють нормотворчу діяльність, правила, що регулюють застосування методів пізнання в процесі нормотворчої діяльності, правила опублікування, систематизації нормативних правових актів та планування нормотворчої діяльності; зясувати, чи впливає нормотворча техніка на визначення змісту нормативних правових актів; Зокрема, при аналізі теоретичних праць і визначенні ключових понять роботи автор застосовував категорії і прийоми формальної логіки (поняття, визначення, доказ і спростування, судження, аналіз, синтез, аналогія, порівняння, узагальнення тощо); структурно-функціональний метод - при визначенні ролі й місця нормотворчої техніки в нормотворчій діяльності компетентних субєктів; порівняльно-правовий - для співставлення норм права вітчизняного законодавства, що закріплюють основні правила нормотворчої техніки, з правовими нормами інших держав; системний - при дослідження системних звязків між нормативними правовими актами та їх приписами; формально-догматичний - при аналізі окремих нормативних правових актів та їх приписів стосовно наявності в них юридико-технічних недоліків.Звязок між ними пропонується врахувати завдяки поняттю “техніка в праві”, яким мають охоплюватися: а) техніка в матеріальному значенні як певні матеріальні обладнання, механізми тощо; б) техніка діловодства як сукупність засобів документування; в) техніка збирання й аналізу інформації; в) юридична техніка. Обґрунтовується підхід, згідно з яким нормотворча техніка не включає: а) організаційно-процедурні правила, оскільки вони спрямовані на регулювання відносин між учасниками нормотворчого процесу, а правила нормотворчої техніки є технічними нормами; б) правила, що регулюють пізнавальну діяльність, тому що нормотворча техніка не вирішує пізнавальних завдань; в) правила опублікування нормативних правових актів, так як їх завданням є не організація певного правового змісту, а ознайомлення населення з останнім; г) правила систематизації, що містять принципи формування збірок або зібрань чинних нормативних правових актів, технічні прийоми їх обліку, оскільки складають зміст самостійного різновиду юридичної техніки - техніки систематизації нормативних правових актів; д) правила планування, тому що вони становлять предмет досліджень в сфері наукової стратегії нормотворчості. Погляд на нормативний правовий акт як на результат розумової діяльності і як на письмовий текст надає можливість виокремити логічні й мовностилістичні правила й засоби вираження його змісту, а як на юридичний документ - засобів і правил щодо його структури й реквізитів. З урахуванням викладеного, нормотворча техніка визначається як система вироблених теорією і практикою нормотворчості правил і нематеріальних засобів вираження змісту нормативного правового акта, використання яких забезпечує визначеність та доступність нормативно-правового матеріалу, системні звязки між нормативними правовими актами та їх приписами. Нормотворча техніка висуває до проектів нормативних правових актів вимогу логічної правильності, яка включає: а) правильність утворення і використання логічних елементів в нормативному правовому акті (поняття, судження, судження з деонтичною модальністю); б) правильність звязків логічних елементів в нормативному правовому акті.Цим узагальнюючим поняттям охоплюються: а) техніка в матеріальному значенні як сукупність певних матеріальних засобів, що використовуються в процесі юридичної діяльності; б) техніка діловодства як сукупність засобів документування в процесі юридичної діяльності; в) техніка збирання й аналізу інформації як сукупність спеціальних прийомів, конкретних пізнавальних операцій, що характеризують той чи інший метод збирання, обробки й аналізу інформації; г) юридична техніка.