Природа електромагнітного випромінювання. Вивчення будови атома та молекул. Теорії походження атомних і молекулярних спектрів. Закономірності спектроскопічних та оптичних методів аналізу речовин. Спостерігання та реєстрація спектроскопічних сигналів.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХІМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА АНАЛІТИЧНОЇ ХІМІЇ Курсова робота на тему: Теоретичні основи спектральних методів аналізу Виконав: студент 4 курсу хімічного факультету Бушкін Ю.В. Науковий керівник: Доцент, к.х.н. Оресь Я.П. Донецьк - 2005 План Вступ 1 Природа електромагнітного випромінювання 2 Будова атома та походження атомних спектрів 3 Будова молекул та походження молекулярних спектрів 4 Класифікація спектроскопічних методів аналізу 5 Оптичні методи аналізу 6 Спостерігання та реєстрація спектроскопічних сигналів Література Вступ Оптичні та спектрометричні методи аналізу ґрунтуються на взаємодії електромагнітного випромінювання з речовиною. Ця взаємодія супроводжується явищами, з яких найбільш важливі випускання, поглинання та розсіювання випромінювання. Якісну інформацію несе частота (довжина хвилі) сигналу, пов’язана з природою речовини, кількісну - інтенсивність сигналу, яка залежить від кількості речовини. Так, матерія електрона може переходити в матерію електромагнітного поля і навпаки. Експериментальні факти привели до уявлень про подвійну природу електромагнітного випромінювання, яке в одних проявах виявляє хвильову природу, тобто має поведінку фізичного поля з неперервними властивостями, а в інших - корпускулярну, тобто представляє собою потік дискретних частинок (фотонів). Електромагнітна хвиля: 1- довжина хвилі; 2 - амплітуда; 3 - напрямок розповсюдження; Н - магнітна складова; Е - електрична складова Електромагнітну хвилю можна охарактеризувати кількома параметрами. Інтервал довжин хвиль від 10-10 до 10-1 м розбивають на області (схема 1): ультрафіолетова (УФ) область займає діапазон ~10 - 380 нм; інфрачервона (ІЧ) область 750 - 105 нм; видиме світло, що використовується у найбільш розповсюджених методах аналізу, займає вузьку область 380 - 750 нм.