Механізми формування та затвердження бюджетного комплексу адміністративно-територіальних одиниць. Розгляд рівнів фінансової незалежності місцевих органів влади. Загальні законодавчі положення про критерії використання місцевих фінансових ресурсів.
Аннотация к работе
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИНУ державах із федеративним устроєм бюджетні системи включають три й навіть чотири рівні - федеральний бюджет, бюджети членів федерації та місцеві бюджети, а також бюджети земель. У державах із федеративним устроєм бюджетна система має три й більше рівнів, тобто є федеральний бюджет, бюджети адміністративних одиниць, що входять до складу федерації, та місцеві бюджети. В унітарних державах бюджетні системи, як правило, включають державний і місцеві бюджети. Економічна природа бюджетної системи України: Організація функціонування бюджетної системи включає: - зведений (консолідований) бюджет; Відповідно до статті 95 Конституції України, бюджетна система будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами і закріплює виключно законодавче і цільове регулювання будь-яких видатків держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, проголошує ідею збалансованості бюджету, закріплює принцип звітності і прозорості (оприлюднення) звітів про доходи і видатки Державного бюджету України та місцевих бюджетів.Склад бюджетного законодавства України: Таким чином, у БК України встановлено: 1) верховенство Конституції України як загально-правового акту вищої сили щодо всієї системи бюджетного законодавства; Конституція Україна посідає визначальне місце в системі інших законів, які регулюють бюджетні відносини, оскільки наділена особливими юридичними властивостями і є основою нормативно-правового регулювання всіх публічних фінансових відносин, що повязані з бюджетною діяльністю держави, її органів і органів місцевого самоврядування. Проте, в окремих положеннях БК України додатково зазначається, що виключно БК України та законом про Державний бюджет України встановлюються: бюджетна система України і Державний бюджет України (ч. 4 БК України вказується, що якщо Іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у БК України, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. Зокрема, в законі про державний бюджет затверджуються: бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів (у додатках до закону), розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період, розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період, додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.Через місцеві бюджети складаються певні фінансові взаємовідносини органів самоврядування практично з усіма підприємствами, установами, що розташовані на їхній території, і населенням даної території у звязку з мобілізацією й витрачанням коштів цих бюджетів. Між місцевими бюджетами різних рівнів, а також між цими бюджетами і державним бюджетом виникають фінансові відносини з приводу перерозподілу фінансових ресурсів для забезпечення ефективного функціонування кожного бюджету. Система формування місцевих бюджетів являє собою сукупність форм і засобів мобілізації доходів до місцевих бюджетів, а також відносин, які виникають у процесі організації системи фінансування місцевих бюджетів, між органами управління, субєктами підприємницької діяльності та громадянами, що є економічною сутністю системи. Статтею 143 Конституції України встановлено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання, встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону, утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи. Обсяги міжбюджетних трансфертів сільським, селищним, міським районного значення та районним (міст з районним поділом) бюджетам мають формуватися за пропозиціями відповідно районних чи міських фінансових управлінь, виходячи з прогнозних обсягів доходів цих бюджетів, нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів, визначених у Бюджетному кодексі, та закріплених повноважень (стаття 88) здійснювати виплати з сільських, селищних, міських (міст районного значення) та районних (міст з районним поділом) бюджетів (частина шоста статті 75).Ступінь розподілу функцій між бюджетами всіх рівнів залежить від державного устрою: федеративності чи унітарності. У федеративних країнах, які характеризуються наявністю додаткової, так званої “субцентральної” ланки в державному управлінні і, відповідно, в бюджетній системі (бюджетів членів федерації), розподіл функцій між рівнями державного управління і ланками бюджетної системи виражений сильніше. Однак, в звязку з тим, що в бюджетних системах розвинутих країн відсутня організаційна єдність, частка центрального бюджету в консолідованому бюджеті не визначає ще частки всіх інших (головним чином місцевих) бюджетів.
План
Зміст
1. Основи формування бюджетної системи України
2. Нормативно-правове регулювання бюджетних відносин
3. Сутність системи формування місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин
4. Зарубіжний досвід формування бюджетних відносин та можливості використання його в Україні