Наукове обґрунтування класифікації запитань та визначення можливостей їх застосування в процесі спілкування слідчого (судді) та інших учасників кримінального процесу, спрямованого на отримання доказової інформації. Логіко-психологічна сутність запитання.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО Робота виконана на кафедрі криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України. слідчий запитання доказовий інформація Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Шепітько Валерій Юрійович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри криміналістики, член-кореспондент Академії правових наук України, Заслужений діяч науки і техніки України. Захист відбудеться “15” червня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м.Процес розбудови демократичної, соціальної і правової держави в Україні зумовлює необхідність подальшого розвитку демократичних інституцій, а також правових механізмів забезпечення охорони прав та законних інтересів людини. Подолання певних труднощів, повязаних з негативною тенденцією зростання рівня злочинності, її прилаштовуваності до нових умов, набуття нею більш агресивного та організованого характеру ставить перед наукою, законодавчою та правоохоронною практикою завдання щодо розробки та реалізації нових, більш ефективних засобів боротьби зі злочинністю. Відповідно до вказаної мети було поставлено та вирішено такі завдання: 1) проаналізувати існуючі в науковій літературі підходи до визначення сутності запитання та встановити його істотні ознаки; сформулювати поняття “запитання” і визначити його місце в системі криміналістики; 6) розробити узагальнену інформаційну модель постановки запитань, що обумовлює можливість алгоритмізації процесу постановки запитань та сприяє процедурі прийняття оптимальних рішень. В процесі дослідження було використано систему методів наукового пізнання: формально-логічний метод (при вивченні сутності та істотних ознак запитання); функціональний метод (для визначення динаміки процесу постановки запитань та їх ситуаційної обумовленості); системно-структурний метод (для розгляду окремих підстав поділу запитань та розробки їх наукової класифікації); історичний метод (за допомогою якого проаналізовано наукові дискусії щодо сутності та структури запитань); статистичний метод (під час аналізу та вивчення протоколів допиту свідків та обвинувачених; проведення анкетування та інтервювання слідчих органів прокуратури та Служби безпеки України).Розділ 1 “Логіко-психологічна сутність запитання” складається з трьох підрозділів, які присвячені визначенню сутності запитання та встановленню особливостей їх постановки. Результати анкетування слідчих прокуратури та Служби безпеки України свідчать, що 32% опитаних вважають запитання складовою частиною тактичної комбінації, 20% - елементом тактичного прийому, а 48% респондентів відносять запитання до категорії самостійних тактичних прийомів. З урахуванням наведених особливостей у дисертаційному дослідженні запропоновано визначення поняття запитання: запитання - це елемент криміналістичної тактики, який являє собою словесне звернення у вигляді спонукального висловлювання, що сприяє отриманню адекватної відповіді та має пізнавальну цінність. Визначено місце запитання в механізмі психологічного впливу, зокрема: а) запитання є джерелом психологічного впливу; б) запитання (або система запитань) може виступати одним із засобів здійснення психологічного впливу, що дає змогу розглядати його як самостійний (окремий) тактичний прийом або структурний елемент тактичної комбінації (системи прийомів). Встановлено, що у філософії підставами видового поділу запитань є основи класифікації філософських категорій; у традиційній формальній логіці запитання ототожнюється із судженням, відповідно й підставами поділу запитань є структурні елементи судження (запитання про предикат, про субєкт тощо); у гносеології виникнення запитання повязане з наявністю протиріч між субєктами, зокрема між рівнями їх поінформованості, залежно від чого запитання поділяються на два види: звичайне запитання (якщо рівень поінформованості адресата вище, ніж відправника) та метазапитання (якщо більшу кількість інформації має відправник).Запропоновано авторське визначення поняття запитання: запитання - це елемент криміналістичної тактики, який являє собою словесне звернення у вигляді спонукального висловлювання, що сприяє отриманню адекватної відповіді та має пізнавальну цінність.