Прикладні аспекти розробки та реалізації раціональних і системних дій у сфері демократизації суспільних відносин і покращення життя громадян. Уточнення ролі держави у розвитку ринкової економіки і забезпеченні соціальної стабільності в суспільстві.
Аннотация к работе
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА В УМОВАХ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ Здійснено аналіз теоретичних основ формування та реалізації державної політики соціального партнерства в умовах суспільних трансформацій.Аналіз суспільних змін в Україні за роки незалежності свідчить, що державна політика відзначається недостатністю раціональних і системних дій щодо модернізації економіки, демократизації суспільних відносин, покращення життя громадян. Такі завдання вирішують всі розвинені країни світу, тому проблеми і суперечності українських реалій значною мірою повязані з тим, що державна влада остаточно не визначилася з концепцією стратегічного розвитку, обмежуючись вирішенням окремих економічних і соціальних проблем, що призводить до руйнування соціальних звязків, контролю окремих груп за інститутами влади, максимізації індивідуальної вигоди. Теоретичним та прикладним аспектам формування та реалізації державної політики соціального партнерства присвячені наукові праці українських та зарубіжних учених. Вагомий внесок у розвиток цієї проблематики внесли В. Основним завданням даної статті є узагальнення основних теоретичних підходів щодо формування та реалізації державної політики соціального партнерства в умовах суспільних трансформацій та уточнення ролі держави в регулюванні ринкових відносин, забезпеченні соціальної стабільності в країні.Необхідно звернути увагу на те, що модернізація розвинутих країн світу значною мірою залежала від здатності держави забезпечити економічну свободу, від повноцінного соціального діалогу і партнерства між державою, бізнесом та громадою у вирішенні соціально значущих проблем, від рівня відповідальності держави за створення необхідних умов економічного і соціального зростання за активної участі громадян в процесі управління. Тому, незважаючи на поширення термінології соціального партнерства, яка використовується на різних рівнях державного управління, на практиці стикаємося з позицією про те, що соціальне партнерство не може впроваджуватися за наявності правового нігілізму, "тіньової" економіки, недовіри між субєктами соціально-економічних відносин. На нашу думку, реалізація державної політики соціального партнерства може значно змінити соціально-економічну ситуацію в країні, нормалізувати відносини між бізнесом та громадою, сприяти інтеграції України до світового економічного, освітнього, наукового простору. соціальна стабільність демократизація держава Новий формат суспільства потребує модифікацій соціального партнерства, що виходять за рамки соціально-трудових відносин, передбачає суттєву інтеграцію державної політики в мережеві громадянські структури, підвищення соціальної відповідальності бізнесу, перехід до нового типу взаємодії між державою і громадою. Аналіз наукового доробку показує, що теоретичні основи державної політики соціального партнерства випливають з основних положень соціально-філософської, економічної і політичної думки, які стосуються ідей солідарності, суспільного договору, соціально зорієнтованого ринкового господарства, соціальної та правової держави.Виходячи з аналізу основних теоретичних концепцій щодо формування та реалізації державної політики соціального партнерства, зокрема в умовах суспільних трансформацій, можна дійти висновку, що більшість авторів активно обговорюють роль держави в регулюванні ринкових відносин, відповідальність держави за соціальну стабільність.