Теоретичні основи формування професійних мовленнєвих умінь у майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук“Теоретичні основи формування професійних мовленнєвих умінь у майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей”. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. У дисертації науково обґрунтовано концептуальні підходи до розробки змісту й організації процесу формування у студентів професійних мовленнєвих умінь; уточнено сутнісні характеристики провідних дефініцій: “мовленнєві уміння”, “мовленнєва підготовка”, “педагогічне мовлення”, “мовленнєва діяльність”, “мовленнєва культура”; розроблено дидактичну модель процесу формування у майбутнього вчителя мовленнєвих умінь, яка полягає в упорядкуванні процесу мовленнєвої підготовки і модифікації його відповідно до мети і змісту навчання студентів та їхньої базової освіти; визначено основні критерії й показники мовленнєвої підготовки майбутнього фахівця; доведено ефективність науково-методичної системи формування культури професійного мовлення майбутнього спеціаліста.У період оновлення всіх аспектів життєдіяльності суспільства і реалізації актуальних завдань національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), програми “Вчитель” та Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті обєктивний рівень професійної підготовки майбутнього вчителя визначається сформованістю його професійно-педагогічних якостей, серед яких володіння мовленнєвими уміннями посідає особливе місце. Труднощі щодо вирішення цих питань посилюються консерватизмом і професійною некомпетентністю деяких спеціалістів, які часто переводять мовленнєву підготовку вчителів, зокрема нефілологічних спеціальностей, до сфери лише ділового мовлення, що призводить до дискредитації одного із самостійних напрямів у системі професійної підготовки студентів. Однак проблеми підготовки студента до мовленнєвої діяльності вчителя-предметника, системний аналіз процесу формування теоретико-концептуальних основ українського красномовства, розвиток його як наукової дисципліни ще не стали предметом спеціального дослідження. Організація мовленнєвої діяльності в умовах університетської освіти передбачає засвоєння студентами нефілологічних спеціальностей знань про мову і мовлення, набуття ними власного мовленнєвого досвіду, спрямованість особистості студента до саморозвитку і самореалізації, формування самосвідомості як передумови самостійності в оволодінні професійними мовленнєвими уміннями, що супроводжуються відповідним корегуванням, підвищенням рівня професійної зрілості при оволодінні різними мовленнєвими функціями. Проблеми стимулювання мовленнєвої діяльності студентів нефілологічних спеціальностей, спектр яких постійно розширюється, можуть частково чи повністю розвязуватись завдяки створенню системи розвитку у студентів професійних мовленнєвих умінь, які сприяють подальшому використанню творчого потенціалу як самих студентів, так і педагогічних умов та чинників, які впливають на рівень цих умінь, що забезпечується різноманітними технологіями, змістом та методиками навчання.У першому розділі дисертації “Теоретико-методологічні засади професійної мовленнєвої підготовки вчителя” розкрито сутність понять “мова”, “мовлення”, “культура мови”, “культура мовлення”, “мовленнєва діяльність” як складових формування професійної мовленнєвої культури. Обнорського, який поняття “мова”, “мовлення”, “мовленнєва культура” пояснює через істотні ознаки нації, де мова є головним інструментом культури, основним чинником її розвитку, творчості. При цьому ми вважаємо за доцільне обґрунтувати необхідність уведення в науковий обіг поняття “професійна мовленнєва підготовка”, яка характеризується як процес (система педагогічно вмотивованих навчальних і виховних впливів), стан (певна стабільність, визначеність у виборі засобів, усвідомлення рівня оволодіння мовленням) і як результат (сформованість відповідного рівня мовленнєвої підготовки і визначення можливих шляхів її удосконалення). У другому розділі “Науково-методична система формування у студентів нефілологічних спеціальностей професійних мовленнєвих умінь” розкриваються теоретико-методичні засади, зміст, структура, функції мовленнєвої діяльності, суть індивідуально-особистісної природи мовленнєвої діяльності особистості; розглядається модель мовленнєвої підготовки вчителя; характеризуються особливості процесу мовленнєвої діяльності як один із шляхів самореалізації особистості.

Зміст дисертації викладено на 425 сторінках (із них 383 сторінки основного тексту).2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ