Теоретичні моделі економічного зростання (economic growth models) та їхня роль для країн, що розвиваються і країн з перехідною економікою - Дипломная работа
Сутність макроекономічного поняття "економічне зростання". Його фактори – природні та трудові ресурси, капітал і технології. Загальний аналіз і схема макроекономічної моделі зростання (неокласична модель росту Р. Солоу, економічна модель Харода-Домара).
Аннотация к работе
«Теоретичні моделі економічного зростання (economic growth models) та їхня роль для країн, що розвиваються і країн з перехідною економікою» Зміст Резюме Вступ Теоретична частина Аналітична частина Практично-рекомендаційна частина Висновки Додатки Резюме Економічне зростання є однією з найважливіших суспільних проблем, до якої постійно звернута найпильніша увага економістів і політиків. Актуальність обраної теми курсової роботи не викликає сумніву, адже лише економічне зростання дає можливість більш повного задоволення суспільних і особистих зростаючих проблем, зростання національного продукту і доходу, а на цій основі - підвищення добробуту нації. Метою виконання курсової роботи є вивчення теоретичних моделей економічного зростання та їх основних факторів, їхня роль для країн, що розвиваються і країн з перехідною економікою, дослідження їхніх показників в сучасних умовах розвитку України. Задачі курсової роботи: - висвітлити поняття, сутність та зміст моделей економічного зростання; - проаналізувати сучасні моделі економічного зростання; - розглянути особливості моделей економічного зростання в Україні. Вступ В національній економіці постійно відбуваються кількісні і якісні зміни, які торкають усіх її сфер - виробництва, розподілу, обміну і споживання. Існує чимало розроблених моделей економічного зростання, які мають змогу роз’яснити ти чи інші практичні політики-економічні напрямки суспільства щодо досягнення бажаного збільшення економічного розвитку країни, а саме тому і добробуту кожного її громадянина. Економічне зростання означає збільшення реального ВВП країни за рік порівняно з попереднім роком. Країни, що розвиваються, стикаються з величезними труднощами в поєднанні чотирьох факторів економічного зростання - природних ресурсів, трудових ресурсів, капіталу та технології. Крім території та природних ресурсів можна назвати такі загальні фактори економічного зростання: народонаселення, заощадження і науково-технічний прогрес. Так, самодіяльна частина населення формує ринок робочої сили і є головною продуктивною силою суспільства. Призначення моделі Кейнса полягало в тім, щоб змусити економіку працювати на підставі взаємодії тільки існуючих величин, беручи до уваги тільки наявні ресурси. Ця модель наголошує на можливості нагромадження капіталу, тобто зростання капіталоозброєності праці і технічних змін при поясненні потенційного реального ВВП. Ці моделі є неокейнсіанськими, модифікованими за рахунок запровадження в базові (однофакторні) моделі механізму циклічних коливань, змін галузевої структури виробництва, впливу науково-технічного прогресу, аналізу та залучення конкретних економічних даних.