Положення натуралістичної та капіталотворчої теорій кредиту. Залежність зростання економічної активності й зайнятості від позичкового процента. Досвід теоретичного аналізу та практичного використання кредиту в політиці макроекономічного регулювання.
Аннотация к работе
Теоретичні концепції кредитубанки є лише посередниками в кредиті, спочатку акумулюючи вільні кошти, а потім розміщуючи їх у позичку; Гроші, які позичаються, - це лише технічний засіб перенесення реального капіталу від одного економічного агента до іншого для використання фактично наявного капіталу; кредит не створює капітал, він тільки визначає, як цей капітал буде застосований. Заслугою натуралістичної теорії було те, що її представники не просто визнавали звязок кредиту з процесами виробництва, а виходили з первинності виробництва і вторинності кредиту; вони переконливо доводили, що кредит сам по собі не може створювати реального капіталу, що останній виникає тільки в процесі виробництва. Сутність капіталотворчої теорії кредиту визначається такими основними положеннями: - кредит, як і гроші, є безпосередньо капіталом, багатством, а тому розширення кредиту означає нагромадження капіталу; Ло він стверджував, що кредит не створює капіталу, а сам є капіталом, причому продуктивним, оскільки дає прибуток у вигляді процента; банки - «фабрики кредиту», вони створюють кредит, а значить і капітал.