Основні елементи політики радіо бізнесу в Україні. Інформаційна політика комунальної радіостанції. Дослідження систем операційного менеджменту на Першому українському радіо. Результати дослідження: аналіз чинників, впливаючих на вибір радіостанцій.
Аннотация к работе
Вступ Розвиток сучасного радіомовлення, у тому числі й українського, фокусується на двох напрямах: креативному та управлінському. Творчість, про яку американець Джон Као висловився так: це не погода, на неї ми можемо впливати, виокремлює станцію на ринку, а отже, за допомогою програмних технологій впливає на досягнення мети. Нордстрем та Йонас Риддерстралле у книзі Бізнес у стилі фанк говорили так: Ідея для радіостанції - це те, за рахунок чого ми живемо. Ми не можемо собі дозволити хоча б один день щось не вигадувати для радіомовлення. Саме за допомогою управління формується ідея радіостанції, її певна модель, яка й визначає певні завдання для досягнення визначеної мети. Комерційне радіомовлення потребує відповідного розуміння того, як творчість й управління в радіоефірі можуть сприяти отриманню радіоорганізацією прибутку, тому й існують певні радіомовні технології, за допомогою яких планується та організовується процес комерційної діяльності. Комерційна радіостанція, як і будь-яке ділове підприємство, що передбачає прибуток від власної діяльності, потребує необхідних соціально-економічних передумов, які сприятимуть запуску підприємства і його самовідтворенню й прибутковості [1]. До таких соціально-економічних передумов можна віднести: - відповідність діяльності станції місцевому законодавчому регулюванню, завдяки якому можливо реалізовувати стартовий капітал і розвивати підприємницьку діяльність у радіоефірі; - наявність різних форм власності, що дасть підстави передбачати конкуренцію різних підходів щодо менеджменту та виробництва програмного продукту, а отже, формувати необхідні умови для існування радіомовного ринку; - існування розвиненої інфраструктури субєктів радіомовного та медіа-ринку, які дозволяють підтримувати підприємницьку діяльність радіомовця та розвивати її; - наявність соціально-диференційованої аудиторії, яка є потенційною для радіомовлення в цілому і цільовою для радіостанцій як ділових підприємств зокрема; - організація комплексу радіомовних технологій, які відповідають специфіці радіомовного ринку, тобто сприяють технічному вмотивуванню мовлення, організації власного ефірно-студійного комплексу станції, створенню команди менеджерів та журналістів, яка відповідатиме концепції програмування і форматизації мовлення, проведенню маркетингового аналізу ринку, формуванню цільової аудиторії та визначенню принципів її збереження, передбаченню процесу просування та “розкрутки” станції, залученню новітніх способів та методів мовлення до розвитку радіостанції як ділового підприємства. Теоретичні аспекти операційного радіобізнесу 1.1 Основні елементи політики радіо бізнесу в Україні Безперечно, основою підприємницької діяльності може стати пропонована власна програмна продукція, яка виготовляється за рахунок грантів, абонентської плати, добровільних пожертв тощо (громадське радіомовлення), або продаж її під рекламу з метою отримання прибутку (комерційне радіомовлення). Вона шліфувалася десятиліттями, визначаючи, залежно від обраної цільової аудиторії й формату, характерну технічну, офісну і штатну специфікацію радіостанції. Інфраструктура комерційної станції залежить від аудиторії, інтереси якої станція має на меті задовольняти, а отже, - і від програмної продукції, підготовленої для цієї аудиторії, тобто формату. Усі вони повинні базуватися на визначенні шляхів досягнення основної мети радіостанції, що, як цілком слушно вважає генеральний директор ТОВ Радіомовні технології Сергій Комаров, бувають різними [7]. Тобто комерційна станція не лише продає ефірний час і програмний продукт під рекламу, а й ідеї, що можуть давати прибуток, тобто продає свій бренд, який директор компанії Радіо-сервіс В. Каменський називає концепцією станції, її позиціонуванням та престижем на ринку [10]. Керівництво станції або рада керівників (президент або директор, комерційний директор, технічний директор, програмний директор, директор відділу з продажу реклами, директор із просування й маркетингу) належить до вищої менеджерської ланки і визначає стратегічні й організаційні напрями розвитку організації.