Теоретичні і прикладні основи відновлення техногенних ландшафтів до рівня природних (на прикладі териконових ландшафтів Донбасу) - Автореферат

Міністерство освіти і науки України ТЕОРЕТИЧНІ І ПРИКЛАДНІ ОСНОВИ ВІДНОВЛЕННЯ ТЕХНОГЕННИХ ЛАНДШАФТІВ ДО РІВНЯ ПРИРОДНИХ (на прикладі териконових ландшафтів Донбасу)Луганськ), Міністерство освіти і науки України, перший проректор, завідувач кафедри екології. Офіційні опоненти: - доктор геолого-мінералогічних наук, професор Горовий Анатолій Федорович, Донбаський державний гірничо-металургійний інститут Міністерства освіти і науки України (м. доктор технічних наук, професор Коробочка Олександр Миколайович, Дніпродзержинський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, проректор, завідувач кафедри автомобілів і автомобільного господарства; Захист дисертації відбудеться "_7_"_липня_2004 р. о 1230_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.080.02 із захисту дисертацій при Національному гірничому університеті Міністерства освіти і науки України за адресою 49027, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України за адресою 49027, м.Не вивчено хімічний склад відвальної породи на предмет наявності у відвалах вугільних шахт запасів деяких металів, порівнянних за обсягом з природними родовищами корисних копалин, одержання яких для України могло би бути економічно вигідним. У дисертації використані результати госпдоговірної науково-дослідної роботи “Розробка раціональної агротехніки і технології озеленення терикоників ВО “Лисичанськвугілля”, в якій під керівництвом та за безпосередньою участю автора була розроблена технологія та проведена рекультивація терикоників ВО "Лисичанськвугілля". Розробити класифікації терикоників із врахуванням ендогенних і екзогенних умов їх утворення та з оцінкою їх техногенної небезпеки, які дозволять економічно й екологічно обґрунтовувати використання методів їх утилізації або рекультивації. Встановити параметри та закономірності фізико-геологічних і геохімічних процесів у терикониках й визначити напрямки та способи використання цих процесів для цілей утилізації відвальної породи й, відповідно, для забезпечення екологічної безпеки в регіоні. Вперше виявлено аналогію між ключовими етапами геохімічних процесів, що відбуваються у відвальній породі, та процесу промислового кислотного способу одержання алюмінію, на основі якої розроблені теоретичні підходи отримання металів з відвальної породи, що дозволили обґрунтувати новий економічно вигідний спосіб одержання алюмінію, галію та германію.У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані науково-практична проблема, мета і задачі дослідження, об?єкт, предмет та ідея роботи, відображена наукова новизна та практичне значення отриманих результатів, наведені наукові положення, що виносяться на захист, а також дані щодо апробації та публікації результатів дослідження.Зроблений огляд наукових літературних джерел засвідчив, що проведення інтенсивних робіт із видобутку вугілля в Донбасі привело до формування нового класу ландшафту - гірничопромислового, який характеризується властивими йому особливостями рельєфу, підземних і поверхневих вод, рослинності й інших природних компонентів. У розділі проаналізовано формування антропогенних териконових ландшафтів та зміни природних компонентів під впливом породних відвалів вугільних шахт, а також розглянуті методи відновлення териконових ландшафтів. Розглядаючи стан дослідження зазначених вище проблем, слід відзначити уже відомі наукові здобутки. Питання екологічної небезпеки відходів різних галузей промисловості, утилізації та рекультивації терикоників, їх шкодочинного впливу розглядалися у працях О.П. Використання замість дорогого заповнення чорноземом посадкових ям (з подальшою висадкою крупних саджанців) верхнього вивітреного дрібноземістого шару "порожньої" породи, малих доз мінеральних добрив і дрібних сіянців чи насіння деревних порід за способом Української сільськогосподарської академії цілком виправдало себе.На підставі критичного аналізу існуючих методичних підходів в розділі підібрано комплекс найбільш прийнятних з них для умов дослідження, що забезпечило універсальність підходу до вирішення поставлених задач. Враховуючи необхідність отримання найбільш повного уявлення про наявність токсичних елементів та металів, що мають промислове значення, склад відвальної породи, грунтових та рослинних зразків аналізувався за допомогою емісійного методу. Облік втрат породи з терикоників внаслідок ерозії виконувався шляхом вимірювання розмоїн за методом С.С. Соболєва, але виявлені недоліки використання цього методу в складних умовах крутих сильноеродованих схилів породних відвалів примусили розробити новий запатентований метод, що дозволяє вивчати не тільки лінійну, але й поверхневу ерозію, рідкий та іонний стік зі схилів відвалів на прилеглу територію.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ