Історія виникнення теорії ймовірностей у середині XVII ст. у зв"язку з завданнями розрахунку шансів виграшу гравців в азартних іграх. Міркування французького математика Паскаля. Розрахунок рівноможливих випадків. Теорія ймовірностей - розділ математики.
Аннотация к работе
Міністерство освіти та науки України Київський кооперативний інститут бізнесу і праваПри киданні кістки "на удачу" випадання будь-якого числа очок є випадковим подією; воно залежить багатьох невраховуваних впливів: початкові стану та початкові швидкості різних ділянок кістки, рух повітря їхньому шляху, ті чи інші шорсткості на місці падіння, які під час ударі про поверхню пружні сили та т. буд. Шанси на поява шістки хоча колись дорівнюватимуть 11 з 36, інакше кажучи, ймовірність події А, який перебуває у цьому, що з дворазовому киданні кістки зявиться хоча колись шістка, равна11/100, т. е. дорівнює відношенню числа випадків благоприятствующих події А до всіх рівноможливих випадків. Тому події, який перебуває у цьому, що з чотириразовому киданні жодного разу випаде шістка, дорівнює, а ймовірність протилежного події, т. е. можливість появи шістки хоча колись, чи ймовірність виграшу де Мере, дорівнює. Твердження, що ймовірність випадання шістки під час кидання гральною кістки дорівнює 1/6, має наступний обєктивний сенс: при велику кількість бросаний частка числа випадань шістки буде зацікавлений у середньому дорівнює 1; так, при 600 бросаниях шістка може зявитися 93, чи 98, чи 105 тощо. буд. раз, однак за великому числі серій по 600 бросаний середня кількість появ шістки у серії з 600 бросаний буде дуже близько до 100. Для однорідних масових явищ частості подій поводяться стійкою, т. е. мало коливаються близько середніх величин, що й приймаються за ймовірності цих подій (статистичне визначення поняття ймовірності).Отже, розглянувши теорію ймовірності, її памятати історію та стану та можливості, можна стверджувати, що виникнення даної теорії був випадковим явищем ви науці, а було необхідно її подальшого розвитку технологій і кібернетики, оскільки існуюче програмне управління неспроможна допомогти фахівця в царині створенні таких кібернетичних машин, які, як та людина, мислитимуть самостійно.