Неоінституціоналізм як особлива економічна теорія. Головні поняття системи прав власності Р. Коуза: "специфікація", "розмивання". Теорія суспільного вибору Дж. Б"юкенена. Розробка мікроекономічного фундаменту концепції людського капіталу по Г. Беккеру.
Аннотация к работе
Зміст Вступ 1.Теорія «людського капіталу» Г.Беккера, прав власності Р.Коуза та суспільного вибору Д.Бюкенена 1.1 Права власності Р. Коуза 1.2Теорія суспільного вибору Дж. Б?юкенена 1.3Концепція людського капіталу Література Вступ Неоінституціоналізм як особлива економічна теорія отримав визнання у 80 - 90-х роках. У своїй Нобелівській лекції Р. Коуз ставить у докір традиційній теорії її відірваність від життя: «Те, що вивчається, є системою, яка живе в уяві економістів, а не в дійсності. Свою ж заслугу Р. Коуз вбачає у «доведенні важливості для роботи економічної системи того, що може бути названо інституційною структурою виробництва». 1.Теорія «людського капіталу» Г.Беккера, прав власності Р.Коуза та суспільного вибору Д.Бюкенена 1.1 Права власності Р. Коуза Система прав власності: «специфікація», «розмивання» Ще одним фундаментальним поняттям нової інституціональної теорії виступає поняття прав власності. Під системою прав власності,згідно з поглядами А. Алчіана і Г. Демсеца, розуміється вся сукупність норм, які регулюють доступ до рідкісних ресурсів. Ці норми можуть санкціонуватися не лише державою, але і суспільством - у вигляді звичаїв, моральних установок, релігіозних заповідей. Контракт тим складніший, чим складніші втягнуті в обмін блага і чим складніша структура трансакційних витрат, які до них належать. Теорема Коуза До загальних положень нової інституціональної теорії відносять так звану теорему Коуза, викладену в його статті Проблема соціальних витрат (1960).