Поняття повноважень як загальноправового явища, їх особливості та положення. Генезис владних повноважень, їх виникнення за стародавніх часів. Сутність судових повноважень, їх класифікація залежно від видів юрисдикційної діяльності органів судової влади.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наукОднак, як показав історичний досвід розвитку людства, найголовнішою організацією суспільства виявилася держава, яка стала гарантом забезпечення прав і свобод громадян, їх внутрішньої і зовнішньої безпеки. Таким явищем є правова категорія "повноваження", вона має різностороннє використання, застосовується у всіх галузях права, для розбудови державного механізму, таких його складових, як органи влади, їх підрозділи та державні службовці, а також інших інститутів громадянського суспільства. Протистояння різних органів влади в нашій державі, процес формування яких залежить від окремих політичних сил, зумовлено не стільки тим, як виконуються означені повноваження, скільки недостатністю вивчення юридичною наукою названого феномена, а в результаті недосконалого законодавчого їх розподілу. Необхідним вбачається зясування не тільки розуміння повноважень, але і їх легітимності, виділення видів, обсягів, ступеня наповнення цих повноважень, різноманітності прав і обовязків, необхідних для різних органів влади, місцевого самоврядування, їх розподілу. Наразі варто із застосуванням відповідної методики досліджень розмежувати повноваження держави та державні повноваження, вивчити структуру цих повноважень та її складові.Розділ 1 "Теорія повноважень, їх поняття, класифікація та методологія дослідження" присвячено аналізу вивчення теорії повноважень, методології їх дослідження, обґрунтуванню визначення поняття "повноваження", його значення для загальної теорії держави та права, а також дається класифікація повноважень в залежності від науково обґрунтованих критеріїв. Б.М.Лазарєв у роботі "Компетенція органів управління" досліджував такий вид повноважень, як владні повноваження з діалектичних позицій загального і особливого, причому загальне "компетенцію", а особливе - "повноваження", він визначив як права і обовязки органів державного управління. Закон єдності і боротьби протилежностей знаходить своє відображення в єдності і боротьбі складових повноважень (прав і обовязків), яку постійно можна спостерігати в діяльності, наприклад, органів виконавчої влади, приватного і суспільного інтересів, котрі мають місце при формуванні їх повноважень. Причому з допомогою цього методу може бути досліджено повноваження порівняно не тільки з тими категоріями, що характеризують сутність самого повноваження, але і з суміжними поняттями, які надають можливість відмежувати повноваження від цих понять та показати їх роль як в застосуванні для побудови держави з відповідною формою правління, так і окреслити неприйнятні для формування повноважень інститутів певної форми правління, конкретні права і обовязки, які негативно можуть вплинути на компетенцію органів як складові державного апарату. Повноваження як соціальне явище - це володіння правами і обовязками членів (члена) суспільства, переданих субєкту відносин в порядку та у спосіб, визначений соціальними правилами і нормами з метою реалізації в особистих або спільних інтересах особи делегувальника і можуть включати в себе право розпорядження її цінностями, право на загальнообовязковій основі залучати до виконання суспільних доручень, та застосовувати у випадках, передбачених правилами суспільного життя, заходи примусу.Характерними рисами предмета, які визначають методологію дослідження є те, що категорії діалектичного матеріалізму використовуються при визначенні поняття повноважень, соціальні та історичні процеси впливають на них і змінюють їх зміст, вони різноманітні і залежать від інших елементів державотворення, формування повноважень передбачає врахування необхідності здійснення державного та муніципального управління, форм і методів делегування, зумовленість зовнішнього їх виразу. Вони проявляються при розгляді категорії "повноваження" в системі інших правових понять та категорій, можливості її порівняння як з цими категоріями, так і з аналогічними повноваженню категоріями в інших правових системах. Коли зявилися держава і право, зявляються органи влади і відповідно їх повноваження. Лише з незалежністю, яку отримала наша держава в боротьбі з тоталітаризмом, з прийняттям Конституції України влада стала легітимною, здійснено розподіл повноважень між органами законодавчої, виконавчої та судової влади. Внутрішні державні повноваження, на відміну від повноважень інших організацій, які утворюються громадянами та іншими фізичними особами, мають загальний характер і права, які делеговані владному апарату її громадянами, поширюються на всіх цих громадян.