Визначення процесу криміналізації як одного з методів кримінально-правової політики, обґрунтування системи факторів, які підлягають врахуванню при встановленні кримінально-правової заборони, вивчення сутності пеналізації та призначення покарання.
Аннотация к работе
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукОфіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор НАВРОЦЬКИЙ Вячеслав Олександрович,Львівський державний університет внутрішніх справ, декан юридичного факультету доктор юридичних наук, доцент МЕРКУЛОВА Валентина Олександрівна, Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ, начальник кафедри кримінального права та кримінології Захист відбудеться 2 липня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м. На основі методології сучасної теорії кримінального права та із застосуванням діалектичного та інших наукових методів досліджено визначення кримінальної та кримінально-правової політики, процесу криміналізації як одного з методів кримінально-правової політики, обґрунтовано систему факторів, які підлягають врахуванню при встановленні кримінально-правової заборони, та принципів, що впливають на процес формулювання кримінально-правової норми, наведено визначення теорії криміналізації та аргументи щодо доцільності її виокремлення нарівні із теорією кваліфікації, пеналізації та призначення покарання. Досліджено процес побудови кримінального законодавства України, виявлені окремі недоліки (відсутність легального визначення дефініцій, наявність значної кількості оціночних категорій, неузгодженість однакових понять, які використовуються в різних нормах та ін.). покарання криміналізація правовийВажливе місце в цій сфері належить кримінально-правовій політиці та такому методу її здійснення як криміналізація. Незважаючи на постійне звертання дослідників до кримінально-правової політики, її концепція, поняття, зміст, напрямки, пріоритети й форми реалізації трактуються по-різному, іноді діаметрально протилежно. Криміналізація, як одна з головних складових кримінально-правової політики, являє собою визнання суспільно небезпечних діянь злочином. Однак за шість років дії новий КК вже неодноразово піддавався змінам, що можна розцінювати як свідоцтво зміни кримінальної та кримінально-правової політики, а також недосконалості законодавчої техніки в галузі побудови кримінального законодавства, деяких прогалин в теоретичній розробці цієї проблеми. З етапу обумовлювання кримінально-правової норми, де виявляється необхідність в кримінально-правовій забороні і з урахуванням завдань і цілей кримінально-правової політики визначається його змістовна сторона, логічно випливає етап формулювання кримінально-правової норми, здійснюваний відповідно до правил і вимог законодавчої техніки.Визначаються концепції розуміння кримінального права на різних етапах розвитку науки, розглядаються питання генезису визначення поняття криміналізації, фактори, що мають враховуватися, при вирішенні питання про доцільність встановлення кримінально-правової заборони, надано обґрунтування доцільності виокремлення теорії криміналізації нарівні із іншими теоріями, які існують в науці кримінального права (теорія кваліфікації, теорія пеналізації, теорія призначення покарання). Зазначається, що кримінальна політика розвивалася в міру розвитку науки кримінального права, але, незважаючи на постійне звертання дослідників до цього явища, її концепція, поняття, зміст, напрямки, пріоритети й форми реалізації трактуються по-різному, іноді діаметрально протилежно. Під кримінальною політикою розуміється поточна повсякденна діяльність органів державної влади та громадськості по організації й реалізації мір з протидії злочинності, а також законодавчо визначена й здійснювана державною владою генеральна лінія в кримінально-правовій сфері, тобто адекватні існуючим потребам у суспільстві основні напрямки, пріоритети, найважливіші завдання, шляхи й засоби здійснення кримінально-правового регулювання (кримінально-правова політика). “Поняття та зміст теорії криміналізації: ідеї, концепти, парадигми” надається аналіз існуючих у науці кримінального права концептів, які мають враховуватися при вирішенні проблем криміналізації, обґрунтовується існування теорії криміналізації. Класична школа ввела в кримінальне право принципи “немає злочину, немає покарання без вказівки про те у законі”, рівності всіх перед законом, точні визначення, струнку систематизацію кримінально-правових понять.Кримінальна політика розвивалася в процесі становлення доктрини кримінального права у відповідних правових родинах, але, її концепція, поняття, зміст, напрямки, пріоритети й форми реалізації трактуються по-різному, іноді діаметрально протилежно. Пропонується виділяти кримінальну політику, що уявляє собою комплекс заходів з протидії злочинності, і кримінально-правову політику, що включає в себе законотворчу й правозастосовчу діяльність державної влади в сфері кримінально-правового регулювання.