Сутність, значення граничного аналізу та теорія граничної користі. Оптимізація вибору на основі кординалістської теорії. Мета споживача та ординалістська модель. Критерії цінності товару. Оптимізація вибору споживача на основі ординалістського підходу.
Аннотация к работе
КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Мікроекономіка» на тему «Теорія граничної корисності» ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ГРАНИЧНОГО АНАЛІЗУ ТА ТЕОРІЯ ГРАНИЧНОЇКОРИСНОСТІ РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ КОРДИНАЛІСТСЬКОЇ МОДЕЛІ ТЕОРІЇ ГРАНИЧНОЇ КОРИСНОСТІ БЛАГА 2.1 Мета споживача. ТЕОРІЯ ГРАНИЧНОЇ КОРИСНОСТІ В ПРАЦЯХ СУЧАСНИХ ЕКОНОМІСТІВ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Список економічних термінів ВСТУП Теорія граничної корисності, напрямок політекономії, що виникнуло в останній третині 19 в. Розробляли представники австрійської школи: У. Джевонс, Л. Вальрас, К. Менгер, Э. Бем-Баверк і ін. Гранична корисність якогось блага позначає ту користь, що приносить остання одиниця цього блага; причому останнє благо повинно задовольняти самі маловажні потреби. Сучасні економісти використовують теорія граничної корисності, акцентуючи увагу на вивченні закономірностей споживчого попиту, аналізі пропозиції, дослідженні ринків і ціноутворення на мікроекономічному рівні. Вона вимірюється жертвою, на яку здатна особа заради отримання певного набору благ заради поліпшення самопочуття у даний момент Стратегічна корисність - корисність з урахуванням наслідків довготривалого споживання можливо систематичного певного набору благ. Marginal utility) - додаткова корисність, яку отримує споживач із додаткової одиниці товару або послуги або корисність, яку буде втрачено у випадку відмови від цієї одиниці. Цей напрям економічної теорії виник у останній третині 19-го століття в наслідок спроб економістів пояснити механізми утворення ціни. Найбільш відомими його представниками були В. Джевонс, А. Маршалл, К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк, Д. Кларк. Головна ідея даного підходу полягає в тому, що зведення вартості до витрат (самої праці чи праці, землі, капіталу) є неприйнятною, тому що не дає змоги врахувати корисність товару. За Альфредом Маршаллом, термін «гранична корисність» належить Австрійскому економісту Фрідріху фон Візеру, і є перекладом терміну нім. Гранична корисність - це додаткова корисність, отримана споживачем при збільшенні кількості споживаного блага на одну одиницю. 2. Цей напрям економічної теорії виник в останній третині XIX ст. Залежність сукупної корисності від кількості спожитих благ відображає функція:TU = f(X,Y,…), де Х, Y... Це дало можливість німецькому економісту Г.Госсену сформулювати закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена): величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення у точці повного насичення потреби. Теорія цінності Рікардо /Досвід точного аналізу/ (1898) В.К. Дмитрієва. У Росії любили набагато більше послідовника й інтерпретатора теорії Рікадро Дж.Ст.Мілля. Певне, уже з цього часу Капітал починає завойовувати не тільки розуми, але і душі російських економістів. Академії, професор Олександр Іванович Чупров приймав на свій знаменитий науковий семінарій, тільки за умови решти заліку по Капіталі (першому тому).