Етнічне як духовна цінність. Теоретичний зміст етнічної свідомості, головні поняття етнічної ідеології, міжетнічні відносини, їхні наслідки. Усвідомлення етнічного як цінності: індивідуальні, суспільні, загальнолюдські. Етнічна самосвідомість особистості.
Аннотация к работе
О.В. Нельга ТЕОРІЯ ЕТНОСУ КУРС ЛЕКЦІЙ Рекомендовано Міністерством освіти України як навчальний посібник Київ ТАНДЕМ 1997 У навчальному посібнику етнічне зовсім не розглядається як світ упредметнених цінностей, а береться лишень як цінність духовна. Автор не вдається до конкретного аналізу фольклору, прикладного мистецтва, мови тощо, а здійснює теоретичне узагальнення даних етнопсихології, етносоціології, якоюсь мірою - етнополітики, вбачаючи в цьому головне завдання теорії етносу. Цей навчальний посібник визнано одним з кращих із поданих на конкурс, організований Міністерством освіти України та Міжнародним Фондом Відродження в рамках Програми Трансформація гуманітарної освіти в Україні. Головне завдання Програми полягає в сприянні гуманізації освіти через створення умов для розробки та впровадження нової генерації підручників і навчальних, посібників, зорієнтованих на цінності вітчизняної та світової культури, що притаманні сучасним суспільствам демократичного типу. Міжнародний Фонд Відродження, який репрезентує всесвітню мережу фондів, заснованих відомим американським підприємцем та громадським діячем Джорджем Соросом, буде щиро вдячний за відгуки, пропозиції та зауваження щодо цього видання під час його експериментальної перевірки в навчальних аудиторіях. ПОПЕРЕДНЄ СЛОВО Крім теоретичних поглядів на етнічне, які ми маємо намір запропонувати читачеві, існує, зрозуміло, й історія етнічного. На додаток до цього читач має взяти до уваги ту обставину, що ми додержуємося положень, згідно з якими все, що накопичено людьми в процесі перетворення (опанування) ними природи, а разом з тим - і перетворювання (розвитку) самих себе, тобто у процесі формування соціуму, постає як двоєдність матеріальної та духовної культури. Протилежність між цивілізацією та культурою стала більш помітною у XIX сторіччі (на що звернув увагу Микола Данилевський), а у XX сторіччі вона досягає вже досить відчутної гостроти (що й відзначив Освальд Шпенглер). Духовність живиться такими цінностями, як Істина, добро й краса, дружба й любов, світ Божої природи, людське життя й людська душа, рідна кров, сімя та Батьківщина. ЕТНІЧНА СВІДОМІСТЬ Лекція 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ ЗМІСТ ЕТНІЧНОЇ СВІДОМОСТІ План лекції 1.1 Вступ до теми 1.2 Етногенеза: субєкти та результати 1.3 Етнічна історія та її носії 1.4 Етнічна ідеологія та її головні поняття 1.5 Міжетнічні відносини та їхні наслідки 1.6 Етнічний рух та його форми вияву Висновки 1.1 Вступ до теми Олександр Солженицин невдовзі після вигнання його з країни казав таке: войовничий атеїзм - це не дрібниця, не периферія, не побічний наслідок комуністичної політики, але головний гвинт її. О.Я.), знищити й віру, й націю. Парадоксальність того, що відбувалося, полягала в тому, що така політика здійснювалася за доби, коли безліч народів світу піднеслася до національного життя й здобувала його. Сьогодні ми бачимо, що все-таки життя бере своє, й на територіях колишнього СРСР відбувається те, що для позосталого світу вже давно стало звичним. На нашу думку, весь загал цілком нікуди тулити не треба, бо кожна з позначеного шерегу наук, з одного боку, користуватиметься методологічними й теоретико-методичними розробками, що їх здійснюватимуть і теорія, і історія етносу, а з іншого - й сама працюватиме на підвищення відповідного рівня останніх. Але, здійснюючи зазначені теоретичні звязки й узагалі звертаючись до вже існуючих розробок з питань теорії етносу, ми намагатимемося максимально прикладати до них цілком слушне зауваження М.М. Бахтіна про те, що дуже часто методика витлумачення та пояснення зводигься до... розкриття повторюваного, до впізнавання вже знайомого, а нове якщо й схоплюється, то виключно у вкрай збідненій та абстрактній формі... Термін народ може бути синонімом корінного етносу певної країни, або синонімом розпорошеного по світі етносу (наприклад, єврейський народ, вірменський народ тощо). Але, мабуть, І тоді не втратить своєї цінності для людства таке явище, як память кожного етносу про свою історію. 1.3 Етнічна історія та її носії Етнічна історія - це, по-перше, реальний процес змін та подій, яких зазнав певний етнос від часів свого виникнення до сьогодення, в усій їх багатоманітності й повноті; по-друге, це наука, що вивчає цей процес у сукупності його найбільш значних подій та зрушень, які збереглися у народній памяті, а також знайшли відбиття у різних письмових джерелах. Етнічна мова - це та мова, якою говорить певний етнос. Своєрідною живою історією народу є також етнічна мораль. Тобто етнічна мораль тісно повязана з етнічною самосвідомістю. Мабуть, ніяка етнічна ідеологія неможлива без використання такого поняття, як етнічна батьківщина. Народ, у якого є батьківщина, але немає держави, породжує у своїх надрах таке явище, як націоналізм. Перші свідчення появи цієї ідеї можна знайти вже у античних істориків та філософів.