Визначення теоретико-методологічних та генетико-історичних методів дослідження теорії експериментального навчання. Відкриття закономірностей формування особливостей учбової діяльності в умовах індивідуального навчання за допомогою формуючого експерименту.
Аннотация к работе
Теорія експериментального навчанняIt is shown that the practice of the school educational process, becoming experimental, acquires an additional function - the function of the scientific method of psychological and pedagogical research. It is established that the transformation of the scheme of factor planning into a special subject of pupils’ learning the structural characteristics of educational activities and the organization of active learning activities with them is a condition of pupils’ productive individual constructing their own educational activities and corresponds to the pedagogical objectives of the forming experiment. It is found out that the individual forming experiment helps to discover the regularities of the formation of the training peculiarities in the conditions of individual education. It is established that the forming experiment allows us to study and evaluate not only the things that exists, but also the things that should exist, because it allows us to study phenomena in the most favorable conditions for their development (one can even say that in the most natural conditions). Key words: theory of experimental education, forming experiment, training actions, development, research, mental operations, mnemonic activities, individual training.Обставини (умови життя і діяльності), які використовуються вихованням для досягнення педагогічних цілей, стають засобом виховання і частиною системи виховного (формуючого) впливу на особистість. Поняття, які традиційно використовуються у вітчизняній (радянській і пострадянській) педагогіці і психології, це поняття «навчання», «виховання» і «формування особистості», які споконвічно задають високо позитивну інтерпретацію впливу на особистість дитини. Під формуванням у психології розуміється «сукупність прийомів і способів соціального впливу на індивіда, які мають за мету створити в нього систему визначених соціальних цінностей, світогляд, концепцію життя, виховати певні соціально-психологічні якості і склад мислення» [Анцыферова, 2002, с. Якщо розглянути експеримент зсередини, то сукупність факторів, на які впливає експериментатор, можна умовно розділити на дві групи - фактори середовища, чи умови, у яких протікає досліджувана діяльність, і фактори субєкта, чи власне діяльність випробуваного. Ми і вводимо його в експеримент, реалізуючи, отже, новий варіант «природного» експерименту, що повинен, на нашу думку, зайняти центральне місце в методиці психолого-педагогічного дослідження дитини.Жоден метод, який не є одночасно способом впливу на особистість, способом її формування, не може служити адекватним інструментом для пізнання закономірностей формування і розвитку особистості. Це положення обумовлює необхідність подальшого аналізу можливостей формуючого експерименту у вивченні проблем формування і розвитку особистості в процесі шкільного навчання. Педагог-практик, здійснюючи реальне формування особистості учня, зацікавлений насамперед у знанні особливостей і закономірностей саме формування, а не спонтанного розвитку психічних явищ.