Функції теорії держави та права. Теорії походження держав. Правовий статус особи і громадянина. Класифікація органів держави. Характеристика держав за формою правління. Право та інші соціальні норми. Види правовідносин. Юридична відповідальність.
Аннотация к работе
Поняття та класифікація юридичних наук Наука - сфера людської діяльності, що передбачає отримання нових знань про суспільство, природу чи техніку. В залежності від особливостей діяльності людини та змісту відносин, що виникають в суспільстві, науки прийнято класифікувати на три групи: технічні; природничі; суспільні; Технічні науки - система знань, що визначає закономірності взаємодії людини та технічних засобів. Суспільні науки - система знань, що визначає закономірності функціонування суспільства та діяльності особи як суспільної одиниці. В системі суспільних наук розрізняють: філософія; історія; соціологія; психологія; юридична наука; Юридична наука є суспільною, оскільки предметом її вивчення є держава і право як суспільні категорії. Держава і право мають багатоаспектну структуру, тому їх вивчення визначає необхідність існування системи юридичних наук, що можуть бути розділені на три групи: Загальнотеоретичні (теоретикоісторичні) науки, предметом вивчення яких є загальні закономірності виникнення, становлення, функціонування, розвитку та вдосконалення держави і права. Серед них: теорія держави і права; історія держави і права; історія політичних і правових вчень; філософія права; політологія. Предметом їх вивчення є особливості державно-правового впливу на певну сферу суспільних відносин, що здійснюється завдяки наявності чітко визначеного предмету та методу регулювання. Спеціально-прикладні науки - різновид юридичних наук, предметом вивчення яких є можливості використання знань неюридичного характеру в процесі вирішення конкретних юридичних справ. Предмет теорії держави та права і його особливості Предметом науки є система категорій чи відносин, які досліджуються наукою з метою отримання певного приросту знань. Оскільки основу будь-якого суспільства складають економічні відносини, то предметом теорії є визначення взаємодії державно-правових інститутів та економічних відносин. Окрім держави існує система органів та організацій що приймають участь у розробці, прийнятті та реалізації політичних рішень. Саме теорія вивчає такі категорії як закон, законність, правовідносини, громадянство, правосвідомість, правова культура, правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність. Оскільки держава і право є динамічними явищами що постійно розвиваються, то теорія вивчає закономірності та перспективи їх розвитку (правова держава, громадянське суспільство). Методи пізнання держави і права: поняття та різновиди Самостійність будь-якої з юридичних наук визначається за двома критеріями: предмет дослідження; метод дослідження. Спеціальнонаукові методи: поняття та види Спеціальнонаукові методи - система способів дослідження, що використовуються групою юридичних наук відповідно до їх класифікації. Методологічний характер теорії держави і права визначає її роль як основної науки, що визначає зміст спеціальнонаукових методів, які використовуються іншими юридичними науками. Серед спеціальнонаукових методів розрізняють: Історичний, що надає можливість визначити історичні умови становлення та розвитку держави, а також прийняття державно-правових рішень. Порівняльний. Додержавним суспільством визнається певне співтовариство людей, відносини між якими регулюються соціальними засобами і в рамках якого ще не склалися умови для виникнення та функціонування держави. Відносини в цьому суспільстві регламентуються за допомогою двох факторів: Наявність суспільної влади; Наявність соціальних норм. Влада, що існує в суспільстві, визначається як реальна можливість суб’єктів, яким вона належить, підкорювати своїй волі підвладних. Всі відносини в рамках суспільства відбувались в межах сім’ї, а в процесі історичного розвитку суспільства - в рамках роду чи племені; Влада мала єдиний характер. Це визначалось відсутністю поділу суспільства на соціально неоднорідні групи, а також відсутністю необхідності врівноваження різноманітних суспільних інтересів; Основним призначенням влади було надання відносинам між людьми упорядкованого характеру для забезпечення процесу виживання суспільства в нових історичних умовах, а також створення необхідних умов для розвитку суспільства в майбутньому; Влада здійснювалась на принципах самоуправління та самоорганізації. Найважливіші питання вирішувались шляхом обговорення їх всією сім’єю; Відсутність професійних чинників визначала належність влади вождю, який обирався чи призначався на основі існуючих традицій; Владні рішення, які мали усний характер, були забезпечені свідомим їх виконанням; Відсутня регламентована відповідальність за невиконання владних рішень. Соціальні норми - правила поведінки, що певним чином встановлюються та забезпечуються, мають певний ступінь обов’язковості і існують з метою визначення найбільш стійких аспектів взаємовідносин між людьми. Вони мають характер мононорм, тобто одна і та ж норма регламентує невизначену кількість суспільних відносин, що належать до різних сфер; Як правило, існували у свідомості і мали усний характер; Процес виконання норм забезпечувався всім суспільс