Сутність, об’єкт, предмет, основні положення та методологічні принципи теорії бібліопсихології М.О. Рубакіна. Основні завдання та функції бібліопсихології. Методологічні підходи та зміст окремих досліджень з вивчення психології читача та читання.
Аннотация к работе
Віктор Соколов, канд. історичних наук, головний бібліотекар Національної бібліотеки України імені Ярослава МудрогоРубакіна; проаналізовано її місце і роль у формуванні вітчизняного читачезнавства; розкрито основні завдання та функції бібліопсихології; наводяться тлумачення змісту бібліопсихології в новітніх дослідженнях з бібліотекознавства та книгознавства; проаналізовано деякі методологічні підходи та зміст окремих досліджень з вивчення психології читача та читання; наголошується на значенні розвитку бібліопсихології у посиленні інтеграції наук, що вивчають інформаційно-комунікаційну діяльність людини. Рубакіним, набувають дедалі більшого розвитку, що свідчить про актуальність завдань щодо дослідження психологічних основ читання, сформованих на рубежі 1920-1930-х рр. Проте, багато питань з розвитку бібліопсихології в Україні, зокрема її впливу на вивчення психології читача і читання та розвій читачезнавства загалом, залишаються ще недостатньо вивченими. Бібліопсихологія вивчає психологічні аспекти бібліології (комплексної науки про книгу, зміст якої у 1920-1930-х рр. ототожнювався з філософією книги, теорією книгознавства) та питання сприйняття тексту (слова, книги) з урахуванням особистісного аспекту учасників процесу «читач текст автор». Вчений-енциклопедист неодноразово наголошував, що бібліопсихологія - це наука про соціальний і психологічний вплив книги, головними завданнями якої є: зясування функціональної залежності бібліопсихологічного сприйняття від індивідуальних і соціальних особливостей субєкта; формування шляхів поліпшення творчої роботи, повязаної зі створенням, дією та використанням усного, рукописного і друкованого слова; аналіз форм і особливостей спілкування читача з текстом, з автором, а також - читачів між собою; виявлення вікових, тендерних, соціальних, професійних, психологічних та інших аспектів процесу читання. Рубакін спирався на такі положення: 1) творче читання неадекватне змісту прочитаної книги, на ньому позначається особистість читача, його субєктивний світ; 2) різні читачі, читаючи одну і ту ж книгу одночасно, вкладають у неї різний зміст, як і один читач, читаючи її в різний час; 3) автор не передає свої думки читачеві, а викликає в нього його власні думки; 4) творчий характер засвоєння змісту книги залежить як від якості самого читання, так і від якості книги, що читається; 5) читанню як творчому процесу потрібно навчати, насамперед розвивати у читача його творчі здібності; 6) педагогіка читання, щоб бути ефективною, забезпечувати належний вплив книги на читача, повинна спиратися на закони бібліопсихології.