З’ясування спільного та окремого між концепцією творчого сприймання В.О. Моляко та класичною аналітичною психологією - теорією архетипів К.Г. Юнга. Виявлення психологічної природи фантастичних уявлень в архетипному образі. Специфіка квінтесенцій змістів.
Аннотация к работе
ТЕОРІЯ АРХЕТИПІВ К. Г.Технічний прогрес породжує не тільки нові, корисні людству винаходи, але й глобальну деградацію процесі в мислення, сприймання тощо. Відомо, що становлення теорії архетипів Карла Юнга пройшло три етапи, а саме: у 1912 році було виокремлено первозданні споконвічні образи, подібні до загальноісторичних культурних мотивів, представлені протягом історії, основними властивостями яких є сила, глибина й автономність. Практично первозданні споконвічні образи стали емпіричним матеріалом для побудови теорії колективного несвідомого; у 1917 році було описано домінанти - провідні аспекти психіки, які притягують енергію і впливають на діяльність особистості; безпосередньо термін «архетип» був застосований лише у 1919 році. архетип повинен мати риси, що повязують його з життям як процесом чи елементами такого, бо не буває «відірваних від життя» архетипів; Архетип (здавньогрецької A???????? - праобраз, прототип), згідно з вченням аналітичної психології, заснованої Карлом Юнгом, - це універсальні початкові вроджені психічні структури, що складають зміст колективного несвідомого, які розпізнаються у нашому досвіді і зявляються, зазвичай, в образах і мотивах сновидінь.