Доведення як сукупність логічних прийомів обґрунтування істинності судження. Правила та помилки в доведенні та спростуванні. Способи здійснення та побудови прямої і непрямої аргументації. Зміст спростування через критику демонстрації та доказів.
Аннотация к работе
Теорія аргументації 1.1. Види доведень. 1.2. Правила та помилки в доведенні та спростуванні 1.4. Види доведень Доведення - це сукупність логічних прийомів обґрунтування істинності будь-якого судження за допомогою інших істинних і повязаних з ними суджень. У структурі доведення виділяють три складові частини: тезу, аргументи і демонстрацію (форму, або спосіб доведення). Теза - судження, твердження або положення, істинність якого треба довести. Якщо висунуте положення неодмінно випливає із наведеного в якості аргументу визначення поняття, то воно визнається доведеним. Непряме доведення - це доведення, у якому істинність тези обґрунтовується за допомогою доведення хибності антитези. До непрямого доведення здаються, коли висунуту тезу не можна довести прямо, коли відсутні аргументи, що обґрунтовують тезу безпосередньо. 1.2 Спростування та його структура Процес доведення тісно повязаний із спростуванням. Виявивши такі помилки у процесі демонстрації, ми спростовуємо її проведення, але не саму тезу. 1.3 Правила та помилки в доведенні та спростуванні Різноманітні дискусії, диспути, дебати, наукові дослідження неодмінно включають доведення і спростування.