Теорія і практика підготовки вчителя до педагогічного спілкування у вищих навчальних закладах Німеччини - Автореферат

Національна академія педагогічних наук Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наукТак, спілкуванню, як одній з провідних складових навчально-виховного процесу, присвятили свої дослідження Ш. Отже, необхідність усунення вказаних суперечностей, відсутність цілісного наукового вивчення прогресивних ідей теоретичного і практичного досвіду підготовки вчителя до педагогічного спілкування у вищих навчальних закладах Німеччини, актуальність і значущість вирішення проблеми спілкування в контексті інтеграції України в європейський освітній простір зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Теорія і практика підготовки вчителя до педагогічного спілкування у вищих навчальних закладах Німеччини". Мета дослідження - на основі цілісного аналізу освітньої теорії і практики виявити прогресивні ідеї досвіду в підготовці вчителя до професійного спілкування з учнями в університетах Німеччини; окреслити перспективи їх реалізації в Україні. Виявити особливості сучасної підготовки вчителя у ВНЗ Німеччини до педагогічного спілкування з учнями. Таким чином в основу дослідження покладено тезу: професійно-педагогічне спілкування вчителя з учнями є провідним компонентом його професіоналізму та однією з основних категорій комунікативної педагогіки.І якщо Сократ надавав перевагу індивідуальним бесідам зі своїми учнями, то Аристотель організовував групові сеанси навчального спілкування, а вже Платон вів діалоги зі своїми учнями і писав твори для "посвячених". Учений правомірно вважав, що вирішальну роль у виховному процесі відіграють відносини між учителем і учнем. Наголошуючи на важливості спілкування у цьому процесі, вчений радив звертати особливу увагу на розвиток комунікативних умінь учителя. Реформаторська педагогіка створювала основи для утвердження в шкільному навчально-виховному середовищі субєкт-субєктних стосунків між учителем і учнем, сприяла поглибленню інтересу до особистості дитини, гуманізації педагогічної діяльності загалом. Під індивідуальним стилем спілкування педагога з учнем учені розуміють таку форму спілкування, яка передбачає зміну стратегії та умов педагогічної діяльності адекватно до ситуації, що виникла в процесі контакту.Історичне і граматичне тлумачення Біблії спонукало вчителя до вдосконалення таких форм роботи з учнями, як монолог, полілог, сповідь, проповідь. Аналіз праць вітчизняних і зарубіжних, зокрема німецьких, учених дає підстави для висновку, що професіоналізм учителя передбачає здатність досягати успіху в різних видах діяльності, зокрема таких, як: розвивальна - формування особистості учня, дотримання правил поведінки, норм моралі, розвиток критичного мислення; нормативно-пізнавальна - передавання знань і загальнолюдських цінностей в процесі навчання; регулятивна - створення сприятливої психологічної атмосфери спільної та індивідуальної діяльності для досягнення очікуваного результату; емоційно-вольова - встановлення і регулювання міжособистісних стосунків, підтримання сприятливого психологічного клімату в школі, на уроці; комунікативна - встановлення міжособистісного контакту вчителя з учнем, інтерактивні педагогічні практики, розвиток комунікативного середовища як джерела знань і компетентностей учнів. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що зміст, форми й методи освіти майбутніх учителів в університетах Німеччини відповідають вимогам і потребам їхнього фахового становлення, зокрема і в тому, що стосується їхньої підготовки до педагогічного спілкування з учнями. У звязку з цим останні за часом німецькі реформи в галузі педагогічної освіти здійснюються передусім у таких напрямах: перехід на багаторівневу підготовку вчителів у поєднанні з предметно-рейтинговими формами контролю; запровадження міжпредметного підходу в реалізації змісту навчальних програм, фахова підготовка майбутніх учителів за кількома спеціальностями, розвиток ключових соціальних компетентностей (міжособистісна взаємодія, робота в команді, соціальне партнерство); теоретико-педагогічна підготовка вчителя до спілкування в різних формах (комунікативні практики, інтерактивне навчання, застосування медіа-ІК-технологій); посилення вимог до проходження педагогічної практики, підготовка до викладання кількома європейськими мовами, запровадження європейського виміру в університетській освіті.

1. Основний зміст