Теорія і практика культурологічної освіти майбутніх учителів у вищій школі - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІРоботу виконано в Національному педагогічному університеті імені М.П. Науковий консультант: Капська Алла Йосипівна, доктор педагогічних наук, професор, Національний педагогічний університет імені М.П. Офіційні опоненти: Лещенко Марія Петрівна, доктор педагогічних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри педагогіки; Щолокова Ольга Пилипівна, доктор педагогічних наук, професор, Національний педагогічний університет імені М.П. Захист відбудеться "11" листопада 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.01 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Культурологічна освіта майбутніх учителів, обєктивована у вищих навчальних закладах нормативними курсами "Українська та зарубіжна культура" і "Культурологія", що належать до циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки студентів, позитивно впливає на забезпечення готовності майбутніх фахівців до виконання соціокультурних функцій професії вчителя та на становлення всіх складових їх педагогічної культури. Соціальне значення культурологічної освіти актуалізується в умовах педагогічного університету, який сприяє розвитку широкої загальнокультурної освіченості майбутніх учителів, а також становленню системності їх професійного мислення. Аналіз освітнього процесу у вищих педагогічних навчальних закладах дозволяє окреслити такі суперечності: між теоретично декларованою метою формування цілісної особистості майбутнього вчителя і збереженням предметоцентрованої моделі професійної освіти на практиці, між цілісністю професійно-особистісного становлення професіонала і недостатньою розробленістю системи педагогічного управління цим процесом, між орієнтацією педагогічного університету на фундаментальні загальнокультурні знання та нереалізованістю їх в професійно-педагогічній діяльності майбутніх фахівців. Розвязання цих суперечностей актуалізує проблему теоретичного і методичного забезпечення культурологічної освіти студентів у вищих навчальних закладах як засобу формування цілісності особистісної та педагогічної культури майбутніх учителів. Культурологічна освіта майбутніх учителів набуває ефективності та якісно впливає на їх професійну підготовку і діяльність, якщо вона: спрямовується на формування педагогічної культури студентів, умовою якого виступає забезпечення відповідності між її компонентами та компонентами культурологічної освіти; здійснюється на основі інтенсифікації процесів культурного саморозвитку фахівців шляхом активізації їх субєктної позиції; проводиться з дотриманням принципів інтегральності, варіативності, антропологізму, аксіологізму та діяльності; орієнтується на завдання професійної підготовки майбутніх учителів шляхом взаємодії організації структурної цілісності культурологічних знань, формування емоційно-ціннісного ставлення студентів до явищ культури, розвитку особистісного досвіду інтерпретації текстів культури, організації музейно-педагогічної діяльності у вищому педагогічному навчальному закладі.У першому розділі - "Методологічні засади культурологічної освіти майбутніх учителів" - обґрунтовано теоретико-методологічні основи культурологічної освіти майбутніх учителів та виявлено сутність досліджуваного феномена. Обґрунтування методологічних засад культурологічної освіти майбутніх учителів обумовлює її розгляд у таких основних аспектах: по-перше, як педагогічно організованого процесу засвоєння студентами вищих навчальних закладів загальнокультурного досвіду людства, який виступає суттєвим чинником формування педагогічної культури фахівців; по-друге, як результату вищезазначеного процесу, а саме - сукупності культурологічних знань і повязаних із ними умінь і навичок, яка уможливлює залучення студентів до культурно детермінованих шляхів вирішення завдань професійної діяльності; по-третє, як системи навчання, виховання й розвитку особистості майбутнього вчителя у взаємозвязку нормативних культурологічних дисциплін, навчальних курсів циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки фахівця, побудованих на основі культурологічного підходу, та позааудиторної роботи, спрямованої на розвиток музейно-педагогічної діяльності студентів; по-четверте, як цінності, що визначає формування мотивації студентів до самостійного прирощення культурного знання, до саморозвитку в культурних процесах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ